Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 13.12.2020 року у справі №2-655/12 Ухвала КЦС ВП від 13.12.2020 року у справі №2-655/...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2021 року

м. Київ

справа № 2-655/12

провадження № 61-18319ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада

2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", про визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика Андрія Павловича у виконавчому провадженні № 57499196 з примусового виконання виконавчого листа про передачу квартири на реалізацію державному підприємству "Сетам",

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (далі - ПАТ "Креді Агріколь Банк"), про визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А. П. у виконавчому провадженні № 57499196 з примусового виконання виконавчого листа про передачу квартири на реалізацію державному підприємству "Сетам"

(далі - ДП "Сетам").

Скарга мотивована тим, що з метою виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2012 року про звернення стягнення на трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації вказаного майна у рахунок погашення перед АТ "Креді Агріколь Банк" заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 квітня 2008 року № 65/08-Ж у розмірі 228 599,11
доларів США
, що за курсом НБУ станом

на 10 лютого 2012 року складає 1 826 484,03 грн, судом видано виконавчий лист.

Приватним виконавцем Чижиком А. П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 57499196) від 23 жовтня 2018 року.

З метою виконання рішення суду приватний виконавець передав на реалізацію ДП "Сетам" вказану квартиру.

Такі дії приватного виконавця щодо передачі нерухомого майна на реалізацію ДП "Сетам" боржник вважав незаконними, оскільки заявка на реалізацію арештованого майна не відповідає вимогам Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. Зокрема, до неї не долучено копію дозволу органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, так як у зазначеній квартирі зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, дії приватного виконавця щодо передачі квартири боржника на реалізацію є неправомірними, оскільки ОСОБА_1 не має у власності іншого нерухомого майна і на ці правовідносини поширюються положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Ураховуючи викладене, просила суд скаргу задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення скаргиОСОБА_1.

Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А. П. щодо передачі на реалізацію ДП "Сетам" квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними.

У грудні 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ПАТ "Креді Агріколь Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада

2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення.

Заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що наведені підстави пропущення строку на касаційне оскарження є поважними, процесуальний строк підлягає поновленню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (в редакції, чинній на час винесення постанови) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини 1 статті 263 ЦК України).

Рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені до і після прийняття Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" залишаються в силі, а їх виконання зупиняється до вдосконалення механізму, передбаченого Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" протягом дії пунктом 4 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

пунктом 4 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень пунктом 4 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" на період його чинності.

Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу першої інстанції, встановивши, що квартира, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1, площею 57,00 кв. м, придбана за кошти надані за кредитним договором та є предметом договору іпотеки, яким забезпечено виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, валютою за яким є долар США, доказів наявності у боржника іншого нерухомого майна матеріали справи не містять, дійшов правильного висновку про задоволення скарги.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 і 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити публічному акціонерному товариству "Креді Агріколь Банк" строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", про визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика Андрія Павловича у виконавчому провадженні № 57499196 з примусового виконання виконавчого листа про передачу квартири на реалізацію державному підприємству "Сетам" відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст