Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.10.2020 року у справі №521/1511/19

Ухвала

26 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 521/1511/19

провадження № 61-14973ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року у справі за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, яка діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, Одеський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, ОСОБА_1, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, який діяв в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, треті особи:

Служба у справах дітей Одеської міської ради, Одеський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, ОСОБА_1, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на обліку Служби у справах дітей Одеської міської ради перебувають діти, а саме: неповнолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, як діти, що опинилися у складних життєвих обставинах та проживають в сім'ї, у якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків. ОСОБА_5, яка є матір'ю вказаних дітей, не працевлаштована, зловживає алкогольними напоями, не створює дітям належних умов для розвитку та виховання, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності у зв'язку із невиконанням обов'язків щодо виховання дітей. У квартирі постійно відбуваються сварки у присутності дітей, відсутні умови для гармонійного їх розвитку. Відтак, орган опіки та піклування вважає, що існують достатні підстави для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просив позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, та стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення ними повноліття з дня пред'явлення позовної заяви до суду.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року у задоволенні позову Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, яка діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції врахував прагнення

ОСОБА_5 до реалізації батьківських обов'язків з виховання дітей та не вбачав обґрунтованим застосування до особи такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, оскільки це матиме наслідком залишення дітей без батьківського піклування та установлення державної опіки над дітьми, становитиме втручання держави у право на повагу до приватного і сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та таке втручання не може вважатись необхідним у демократичному суспільстві.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси

від 27 листопада 2019 року змінено. Доповнено мотивувальну та резолютивну частину рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року абзацем наступного змісту: "Попередити ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та покласти на Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_5 виконання батьківських обов'язків.". В іншій частині судове рішення залишено без змін.

В обґрунтування своєї постанови, суд апеляційної інстанції, зазначав, що

ОСОБА_5 недостатньо приділяє уваги дітям, їх фізичному та духовному розвитку, не забезпечує дітям вчасного проходження відповідного медичного догляду та лікування, що є неприпустимим. Крім того, ОСОБА_5 повинна дбати про належне матеріальне забезпечення дітей.

08 жовтня 2020 року Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка) перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

У пункті 4 частини 4 статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пункті 4 частини 4 статті 393 ЦПК України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статями 389, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси

від 27 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року у справі за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, яка діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, Одеський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак