Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.09.2020 року у справі №473/462/20

Ухвала

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 473/462/20

провадження № 61-11979ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 травня 2020 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості по аліментам у розмірі 33 216,17 грн.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33
216,17 грн заборгованості по аліментам. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 березня 2020 року скасовано і ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам залишено без задоволення.

У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 травня 2020 року, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості по аліментам, а тому справа є малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 травня

2020 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат