Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.08.2020 року у справі №329/501/17

Ухвала

Іменем України

26 серпня 2020року

м. Київ

справа № 329/501/17

провадження № 61-11825ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2020 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку" (далі - ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку"), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" (далі - ТОВ "ФК "Есаймент") до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 червня 2017 року позов ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 028 837 грн 90 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

Заочне рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 червня 2017 року скасовано.

Справу призначено до розгляду.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2020 року залучено до участі у цій справі ТОВ "ФК "Есаймент" як правонаступника ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку".

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 19 лютого 2020 року позовну заяву ТОВ "ФК "Есаймент" залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався приписами пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, частиною 5 статті 223 ЦПК України, оскільки в підготовче судове засідання, яке відбулося 31 січня 2020 року представник позивача ТОВ "ФК "Есаймент" належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не з'явився. Наступне підготовче судове засідання було призначене на 16 год. 00 хв. 19 лютого 2020 року, однак представник ТОВ "ФК "Есаймент" також не з'явився до суду.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ТОВ "ФК "Есаймент" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 19 лютого 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Есаймент" задоволено частково.

Ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 19 лютого 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду, виходив з того, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, зокрема позов залишено без розгляду у підготовчому засіданні, що суперечить вимогам пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2020 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та

залишити в силі ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 19 лютого 2020 року.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що позивач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явився в судове засідання (31 січня 2020 року та 19 лютого 2020 року), про причини неявки суду не повідомив та не скористався своїм правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, та вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвал, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина 1 статті 197 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз змісту пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 ( № 61-14373св19).

Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2020 року залучено до участі у цій справі ТОВ
"ФК "Есаймент" як правонаступника ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку".

Відкладено проведення підготовчого судового засідання до 09 год. 30 хв. 31 січня 2020 року.

З ухвали місцевого суду вбачається, що у призначене підготовче судове засідання на 31 січня 2020 року представник позивача не з'явився, розгляд справи відкладено на 19 лютого 2020 року, в яке представник позивача повторно не з'явився.

За таких обставин, апеляційний суд, керуючись пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України, дійшов до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм процесуального права, зокрема позов залишено без розгляду у підготовчому засіданні, що суперечить вимогам пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України. Апеляційний суд вважав, що дана обставина унеможливлює застосування пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, оскільки стосується повторної неявки позивача в судове засідання.

У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для залишення позову ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Есаймент", без розгляду згідно з пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, оскільки оскаржуване рішення апеляційного суду ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Керуючись частинами 1 , 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2020 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов