Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.07.2021 року у справі №0519/7053/2012

Ухвала

27 липня 2021 року

м. Київ

справа № 0519/7053/2012

провадження № 61-11662ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Красновою Інною Олександрівною, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за заявою Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ") звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 серпня 2013 року позов ПАТ "ПУМБ" задоволено частково.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 6572808 та договором поруки від 27 червня 2008 року № 6593431 у розмірі 589 792,13 грн, яка складається з: 299
826,84 грн - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 158
821,09 грн - пеня; 131 144,20 грн - штраф.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою державного виконавця Приморського Відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (далі - Приморський ВДВС Маріупольського МУЮ) від 23 вересня 2013 року було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 2/0519/2913/2012 виданого 02 жовтня 2012 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості.

Відповідно до листа Приморського ВДВС Маріупольського МУЮ від 22 лютого 2021 року № 39926685/2 стягувача повідомлено про те, що постановою державного виконавця від 04 жовтня 2016 року виконавче провадження № 399926685 з примусового виконання виконавчого листа № 2/0519/2913/2012 від 02 жовтня 2012 року закінчено у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. Крім того, повідомлено, що більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження надати неможливо, оскільки архів за 2012 рік було знищено.

Ураховуючи наведене та те, що виконавчий лист у справі було втрачено, АТ "ПУМБ" просило суд видати дублікат виконавчого листа № 2/0519/2913/2012 та поновити строк для його пред'явлення до виконання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року, заяву АТ "ПУМБ" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2/0519/2913/2012 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором у розмірі 571 179,29 грн.

Поновлено строк пред'явлення дублікату виконавчого листа № 2/0519/2913/2012 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором у розмірі 571 179,29 грн.

У липні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Красновою І. О., на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Щодо касаційного оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2021 року та постанови Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року, які оскаржуються в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання

Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання (відмови у поновленні) після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 24 частини 1 статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Ураховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Красновою І. О., на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання слід відмовити.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 337/5253/13-ц (провадження № 61-10084 сво18).

Щодо касаційного оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2021 року та постанови Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року, які оскаржуються в частині видачі дубліката виконавчого листа

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви АТ "ПУМБ" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відмовити.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження щодо вимоги про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, у тому числі, обов'язковість рішень суду.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону Закон України "Про виконавче провадження" пред'явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред'явити виконавчий документ до примусового виконання.

Відповідно до частини 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 серпня 2013 року позов ПАТ "ПУМБ" задоволено частково.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 6572808 та договором поруки від 27 червня 2008 року № 6593431 у розмірі 589 792,13 грн, яка складається з: 299
826,84 грн - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 158
821,09 грн - пеня; 131 144,20 грн - штраф.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою державного виконавця Приморського Відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (далі - Приморський ВДВС Маріупольського МУЮ) від 23 вересня 2013 року було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 2/0519/2913/2012 виданого 02 жовтня 2012 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості.

Листом Приморського ВДВС Маріупольського МУЮ від 22 лютого 2021 року № 39926685/2 стягувача повідомлено про те, що постановою державного виконавця від 04 жовтня 2016 року виконавче провадження № 399926685 з примусового виконання виконавчого листа № 2/0519/2913/2012 від 02 жовтня 2012 року закінчено у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. Крім того, повідомлено, що більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження надати неможливо, оскільки архів за 2012 рік було знищено.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, що є у публічному доступі, виконавче провадження за № 2/0519/2913/2012 закінчено, виконавчий лист направлено за належністю до іншого відділу ДВС.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), відповідно до якого, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційной суд, встановивши, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа пропущений з підстав, що не залежали від стягувача, виконавчий документ втрачено, рішення суду не виконано, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа.

Висновок апеляційного суду не суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 569/10120/13-ц та від 23 жовтня 2019 року у справі № 166/1472/18.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною 6 статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень в частині вирішення вимог заяви щодо видачі дубліката виконавчого документа, касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Красновою І. О., є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 1 частини 2 статті 394, частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Красновою Інною Олександрівною, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за заявою Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк