Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.05.2019 року у справі №496/2147/17

Ухвала

23 травня 2019 року

м. Київ

справа № 496/2147/17

провадження № 61-9473ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Холоднобалківської сільської ради про визнання такими, що не відповідають дійсності розповсюджені відповідачем відомості та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Холоднобалківської сільської ради про визнання такими, що не відповідають дійсності розповсюджені відповідачем відомості та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначав, що він є власником будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору дарування від 30 квітня 2003 року та державного акту на земельну ділянку серії від 19 січня 2005 року серії НОМЕР_1. На земельній ділянці він встановив ворота.

Мешканці села стали вимагати від нього знесенню воріт для використання проїзду, посилаючись на рішення Холоднобалківської сільської ради народних депутатів Біляївського району Одеської області, другої сесії, 22 скликання від 16 лютого 1995 року, за яким, ніби то, ОСОБА_2 встановлено проїзд до його земельної ділянки.

На підставі поширеної Холоднобалківською сільською радою недостовірної інформації щодо незаконного встановлення воріт, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовами до нього про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Посилання Холоднобалківської сільської ради на неіснуюче рішення є недостовірною інформацією, має негативний характер, принижує його честь, гідність у громадській думці, ганьбить його, оскільки спонукає оточуючих до осудливого відношення до нього, як особи, яка нібито вчинила неправомірні дії.

Позивач стверджував, що відповідач завдав йому шкоди, образив його честь та гідність, поставив під сумнів його дії, назвавши їх незаконними.

Із урахуванням наведеного, позивач просив суд визнати такими, що не відповідають дійсності та такими, що порочать честь та гідність розповсюджені Холоднобалківською сільською радою відомості про те, що ним не враховується рішення Холоднобалківської сільської ради народних депутатів Біляївського району Одеської області, другої сесії, 22 скликання від 16 лютого 1995 року, відповідно до якого, громадянину ОСОБА_4 надано можливість тимчасового проїзду до його земельної ділянки, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1, між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_1, а також незаконно встановлених воріт, парканів, які перекривають вільний доступ до берега лиману; зобов'язати Холоднобалківську сільську раду спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом направлення письмових повідомлень ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 для повідомлення інших осіб, які є авторами колективного звернення до Холоднобалківської сільської ради від 26 серпня 2016 року № 374.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 28 березня 2019 року позов задоволено. Визнано такими, що не відповідають дійсності та такими, що порочать честь і гідність ОСОБА_1 розповсюджені Холоднобалківською сільською радою відомості про те, що ним не враховується рішення Холоднобалківської сільської ради народних депутатів Біляївського району Одеської області, другої сесії 22 скликання від 16 лютого 1995 року, відповідно до якого ОСОБА_4 надано можливість тимчасового проїзду до земельної ділянки ОСОБА_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, між земельними ділянками ОСОБА_5 і ОСОБА_1, а також незаконно встановлених воріт, парканів, які перекривають вільний доступ до берега лиману. Зобов'язано Холоднобалківську сільську раду спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом направлення письмових повідомлень ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_3, ОСОБА_5 на адресу: АДРЕСА_4, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5, для повідомлення інших осіб, які є авторами колективного звернення до Холоднобалківської сільської ради від 26 серпня 2016 року № 374.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу Холоднобалківської сільської ради задоволено. Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 13 листопада 2017 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що дії Холоднобалківської сільської ради направлені на виконання своїх повноважень, а саме надання відповіді мешканцям села Холодна Балка на їх звернення щодо цільового призначення земельної ділянки із посиланням на рішення Холоднобалківської сільської ради народних депутатів Балтського району Одеської області, другої сесії, 22 скликання від 16 лютого 1995 року, а тому такі дії не визнаються як поширення недостовірної інформації.

06 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, при цьому суд врахував предмет позову та характер правовідносин, у яких виник спір.

Крім того, при визначенні справи малознаною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Доводи касаційної скарги про те, що вирішення цієї справи є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики є безпідставними з урахуванням того, що практика розгляду судами таких спорів є усталеною, заявником не наведено прикладів протилежної судової практики.

Посилання заявника у касаційній скарзі на підпункт "б" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відхиляються судом, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження того, що за його участю відкрито провадження у іншій справі, у якій він позбавлений можливості спростувати обставини, встановленні оскаржуваним судовим рішенням.

Твердження заявника про те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки розповсюджена щодо нього інформація громаді є недостовірною і порушує його немайнові права, є необґрунтованим з урахуванням того, що вказане не свідчить про те, що рішення у цій справі може мати об'єктивний вплив на інтереси громади.

Доводи заявника про те, що справа має виняткове значення для нього, є безпідставними і по своїй суті зводяться до зазначення заявником фактичних обставин, що не свідчить про наявність підстав визначених підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Холоднобалківської сільської ради про визнання такими, що не відповідають дійсності розповсюджені відповідачем відомості та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак