УХВАЛА

27 травня 2019 року

м. Київ

справа № 295/11113/18

провадження № 61-9987ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (далі - КП "Житомирводоканал") 82 407,88 грн збитків. Позов обґрунтовано тим, що 25 вересня 2014 року він уклав з відповідачем договір купівлі-продажу, згідно з яким він продав КП "Житомирводоканал" автомобіль марки BMW 520І за 133 492,88
грн. Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 18 жовтня 2016 року у справі №295/6897/15-ц визнано недійсним зазначений договір, зобов'язано ОСОБА_1 повернути КП "Житомирводоканал" сплачені йому кошти у сумі 133 492,88 грн, а КП "Житомирводоканал" зобов'язано повернути ОСОБА_1 вказаний автомобіль. Посилаючись на те, йому передано автомобіль у неналежному стані, у зв'язку з чим його реальна вартість складає 51 085,00 грн, просив суд задовольнити позов.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2019 року у позові відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Стягнуто з КП "Житомирводоканал" на користь ОСОБА_1 325,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

15 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1
921,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 82 407,88 грн збитків. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, судом не встановлено.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що справа має для нього виняткове значення, оскільки суму, яку він повинен повернути відповідачу за судовим рішенням у іншій справі є надмірною для нього, не є достатніми для застосування пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, так як судом апеляційної інстанції визначено суму збитків відповідно до звіту від 15 серпня 2018 року №КТЗ-180815. Різниця вартості автомобіля станом на 25 вересня 2014 року та на 31 липня 2018 року не є збитками, оскільки доказів про виникнення інших, ніж зазначено у звіті дефектів і пошкоджень, позивачем не надано.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувана заявником постанова Житомирського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року прийнята у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради про стягнення збитків відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник