Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.04.2020 року у справі №451/719/17

Ухвала

24 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 451/719/17

провадження № 61-6908ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2, правонаступниками якого є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Радехівської міської ради Львівської області, в якому просив визнати за ним, право власності на капітальну будівлю, загальною площею 27,9 кв. м на АДРЕСА_1.

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на капітальну будівлю, загальною площею 27,9 кв. м, на АДРЕСА_1.

Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року оскаржила ОСОБА_1. Просила скасувати рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року у вказаній справі закрито.

Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване судове рішення жодним чином не стосується прав, інтересів та обов'язків ОСОБА_1, а вказані нею обставини про зміну конфігурації земельної ділянки не є підставою для скасування оскарженого рішення та надають їй право на звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за умови порушення такого права.

06 квітня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 березня 2020 року в зазначеній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року слід відмовити з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частиною 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

ЦПК України не передбачено права на оскарження у касаційному порядку рішення суду першої інстанції без апеляційного перегляду справи.

Відсутність передбаченого процесуальним законом права на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції без апеляційного перегляду справи унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у частині оскарження рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року слід відмовити.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 03 березня 2020 року слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що "аналіз частини 1 статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків".

У пункті 3 частини 1 статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Встановивши, що рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року не вирішувались питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків ОСОБА_1, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про закриття апеляційного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга в частині оскарження ухвали апеляційного суду є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження в цій частині слід відмовити.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Керуючись пунктом 9 частини 3 статті 2, частиною 3 статті 3, частиною 1 статті 389, статтею 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2, правонаступниками якого є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська