Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.01.2019 року у справі №753/15818/18

Ухвала

Іменем України

25 січня 2019 року

м. Київ

справа № 753/15818/18

провадження № 61-383 ск 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І.

М.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року в справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову.

Встановив:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову в порядку статей 149 150 151 152 153 ЦПК задоволено.

Накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_4, а саме:

- садовий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна: НОМЕР_1;

- транспортний засіб, а саме автомобіль марки "Volkswagen Transporter", 2009 року випуску, об'єм двигуна 2461, що належить ОСОБА_8

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_4 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року залишено без змін.

10 січня 2019 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, через приймальню громадян Касаційного цивільного суду Верховного Суду подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року

В касаційній скарзі представник заявника просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що завдало шкоди ОСОБА_4, як власнику арештованого майна.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових ухвал вбачається, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 існують спірні правовідносини. Так, заявником до заяви про забезпечення позову долучено боргову розписку, відповідно до якої ОСОБА_4 29 лютого 2016 року взяв у борг у ОСОБА_6 50 000,00 Євро та зобов'язався повернути їх 15 квітня 2018 року. Заявник зазначив, що борг не повернуто, тому звернувся до суду з позовом та долучив копію позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими пункту 1 частини 1 статті 152 ЦПК України для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дослідивши наявні у справі докази, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на майно ОСОБА_4

Так, суди виходили з того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реалізації земельної ділянки, що утруднить виконання судового рішення у разі задоволення позову. Крім того, обраний спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлювальної шкоди відповідачу чи третім особам.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року в справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська