Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.08.2019 року у справі №638/11269/17

Ухвала

19 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 638/11269/17

провадження № 61-14841ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 червня 2019 року у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - КП "ХТМ") звернулось до суду із вказаним позовом, у якому просило стягнути

з відповідачів на свою користь заборгованість за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2017 року у розмірі 47 010,45 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 листопада

2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду

від 24 червня 2019 року, позов КП "ХТМ" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КП "ХТМ" заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 липня 2014 року по 31 січня 2017 року у розмірі 28 784,72 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КП "ХТМ" 3% річних у розмірі 1 182,89 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 579,69 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова

від 23 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 24 червня 2019 року, у якій скаржники, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати і закрити провадження у справі. Також зазначають, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою

в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються

й на стадію касаційного провадження.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1
921 грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за послуги

з теплопостачання у розмірі 47 010,45 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн * 100 = 192 100 грн),

а тому справа є малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Посилання скаржників на те, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики є безпідставними, оскільки останніми не наведено належного обґрунтування такого твердження.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 червня 2019 року у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков