Ухвала

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 314/2016/19

провадження № 61-7319ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), у якому просив зобов'язати відповідача припинити нарахування за кредитною карткою № НОМЕР_1 процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, та їх скасування, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 08 листопада 2018 року, а також зобов'язати відповідача відновити залишок коштів на картковому рахунку зарплатної картки № НОМЕР_2 станом на 08 листопада 2018 до проведення спірних операцій з нею.

Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" було підписано Заяву-приєднання SAMDN 54000046651544 до Умов та Правил комплексного банківського обслуговування до зарплатної платіжної картки від 24 червня 2011 року АТ КБ "ПриватБанк". 08 листопада 2018 року із зарплатної картки № НОМЕР_2 було, на думку позивача, безпідставно списано 7 317,38 грн проти його волі, та з кредитної картки № НОМЕР_1, яку він не відкривав, а було відкрито невідомою особою на його ім'я, та безпідставно списано 15 000 грн також проти його волі. У цей час було заблоковано мобільний номер телефону позивача, після його розблокування близько 18:00 години позивач відразу зателефонував за телефоном 3700 та повідомив про шахрайські дії стосовно нього із зарплатною карткою, вимагав її заблокувати. За вказаними фактами ОСОБА_1 звернувся до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про скоєння злочину, за якою були внесено відомості до ЄРДР № 120181200200099440, про що було повідомлено відповідача за номером 3700.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано АТ КБ "ПриватБанк" припинити нарахування за кредитною карткою № НОМЕР_1 процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, та їх скасування, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 08 листопада 2018 року.

Зобов'язано АТ КБ "ПриватБанк" відновити залишок коштів на картковому рахунку зарплатної картки № НОМЕР_2 станом на 08 листопада 2018 року до проведення спірних операцій з нею. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

АТ КБ "ПриватБанк" засобами поштового зв'язку 21 квітня 2020 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Криловою О. Л., на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2020 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що суди не в повному обсязі з'ясували обставини, що мають значення для справи, не надали належної правової оцінки доказам та зробили передчасні висновки. Крім того, судами в оскаржуваних судових рішеннях не застосовано висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, тому рішення підлягають скасуванню.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Крім того, АТ КБ "ПриватБанк" у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але має для банку виняткове значення, оскільки невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором тягне загрозу повернення банком залучених коштів вкладників. Проте АТ КБ "ПриватБанк" не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи. Вказівка на невиконання відповідачем зобов'язань за договором фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для АТ КБ "ПриватБанк". Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для АТ КБ "ПриватБанк".

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про захист прав споживача, а саме: припиння нарахування за кредитною карткою процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, а також зобов'язання відповідача відновити залишок коштів на картковому рахунку зарплатної картки станом на 08 листопада 2018 року.

Отже, справа № 314/2016/19 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат