Ухвала

08 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 755/4032/19

провадження № 61-16350св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С.

Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,відповідач - ОСОБА_2,розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року у складі судді

Виниченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В., Оніщука М. І.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на ј частину квартири АДРЕСА_1 та на Ѕ частину гаражного боксу № НОМЕР_1 у Гаражно-будівельному кооперативі "Сигнал" (далі - ГБК "Сигнал"), який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Малишка Андрія, 6, після смерті

ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року залишено без змін.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Трепетьон В. В., на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року

та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, в якій заявник просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Трепетьон В. В., на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду

від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.

У грудні 2020 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про повернення касаційної скарги, в якій заявник просить повернути його касаційну скаргу та судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги,

за квитанцією від 02 листопада 2020 року № 20T002RZE у розмірі 19 210 грн.

З метою встановлення волевиявлення щодо здійснення процесуальних прав Верховний Суд надіслав лист ОСОБА_2 щодо підтвердження наміру відмовитися від касаційної скарги. Також заявнику роз'яснено наслідки відмови від касаційної скарги, передбачені частиною 5 статті 398 ЦПК України.

На вказаний запит Верховного Суду 01 квітня 2021 року ОСОБА_2 подав заяву, в якій підтвердив свою відмову від поданої ним касаційної скарги та просив повернути судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, за квитанцією від 02 листопада 2020 року № 20T002RZE у розмірі 19 210 грн.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 4 статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

Частиною 5 статті 398 ЦПК України передбачено, що у разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

З урахуванням того, що заяву про відмову від касаційної скарги подано

до закінчення касаційного провадження, вона підлягає задоволенню,

а касаційне провадження - закриттю.

Також у заяві про відмову від касаційної скарги заявник ставить питання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги,

за квитанцією від 02 листопада 2020 року № 20T002RZE у розмірі 19 210 грн.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, зокрема, порядок його повернення, визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито

у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом),

у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення оскаржуваних судових рішень в силі.

Зазначене підтверджує різне значення понять "закриття провадження

у справі" та "закриття касаційного провадження" та неможливість

їх ототожнення.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19).

Оскільки наведеною нормою Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення судового збору лише в разі закриття (припинення) провадження у справі, а не у випадку закриття касаційного провадження,

то заява про відмову від касаційної скарги в частині повернення судового збору не підлягає задоволенню.

Подібні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 13 липня

2020 року у справі № 361/2020/16-ц (провадження № 61-9228св19)

та від 29 березня 2021 року у справі № 760/18250/16-ц (провадження № 61-14348св20).

Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 260, 396, 398, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги задовольнити частково.

Прийняти відмову ОСОБА_2 від касаційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня

2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня

2020 року.

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом закрити.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про повернення судового збору, сплаченого ним при поданні касаційної скарги, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв