Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.02.2021 року у справі №219/1196/20

Ухвала

19 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 219/1196/20

провадження № 61-1884ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Вістек" про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом та просив суд стягнути з приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Вістек" (далі - ПАТ "Машинобудівний завод "Вістек") на свою користь вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку, а також середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення, з орієнтовним розрахунком заявником на суму, а саме: вихідна допомога у розмірі 23 450 грн 22 коп., та, з урахуванням уточнень позовної заяви, середній заробіток за серпень-вересень 2019 року, тобто за 7 місяців, у розмірі 54 717 грн 18 коп.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Машинобудівний завод "Вістек" на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 18 779 грн 30 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 74
635 грн 60 коп., судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу ПАТ "Машинобудівний завод "Вістек" задоволено частково. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2020 року змінено, а саме: у мотивувальній частині, викладено у редакції цієї постанови щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги; у резолютивній частині зменшено стягнутий з ПАТ "Машинобудівний завод "Вістек" на користь ОСОБА_1 розмір середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги з 22 жовтня 2019 року по 03 червня 2020 року з 74 635 грн. 60 коп. до 36 тис. грн, та відповідно зменшено загальну суму, що підлягає стягненню з ПАТ "Машинобудівний завод "Вістек" на користь ОСОБА_1 до 54 779 грн 30 коп. (з урахуванням зменшеної суми середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги). Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2020 року залишено без змін.

03 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, що надійшла 05 лютого 2021 року, в якій заявник просить оскаржуване судове рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Так відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 270 грн.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення вихідної допомоги у розмірі 18 779 грн 30 коп., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 74 635 грн 60 коп. та судового збору, відтак, станом на 01 січня 2021 року вказана сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270*100=227 000), тому у розумінні ЦПК України ця справа є малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а), б) та в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у цій справі не дають підстав для висновків про те, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки наведені мотиви самі по собі не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпунктів а), б) та в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, інших мотивувань касаційна скарга не містить.

Наведене свідчить про те, що посилання заявника на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, є необґрунтованими.

Вказані заявником доводи касаційної скарги по суті висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ("Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору; зазначивши, при цьому, обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які визнані судом необґрунтованими, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Вістек" про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара