Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.09.2018 року у справі №202/7791/17

УХВАЛА

12 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 202/7791/17

провадження № 61-43896ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.

Дніпропетровська від 02 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіональної газової компанії "Дніпрогаз" про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до Регіональної газової компанії "Дніпрогаз", у якому просив зобов'язати відповідача зняти пломбу з газової колонки, встановлену згідно акта від 31 січня 2016 року у АДРЕСА_1 та притягнути винних працівників відповідача до кримінальної відповідальності.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

У вересні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову ОСОБА_1 до Регіональної газової компанії "Дніпрогаз" є зобов'язання відповідача зняти пломбу з газової колонки.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіональної газової компанії "Дніпрогаз" про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Суддя М. Є. Червинська