Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.04.2021 року у справі №523/17221/18

Ухвала

21 травня 2021 року

м. Київ

справа № 523/17221/18

провадження № 61-6192ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 червня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху для направлення на адресу Верховного Суду уточненої редакції касаційної скарги, в якій необхідно було зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 2 та 3 частини 2 статті 389 ЦПК України слід було зазначити, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції або відсутній висновок Верховного Суду, чи від висновку щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, необхідно відступити.

У травні 2021 року до Верховного Суду на виконання недоліку касаційної скарги надійшла уточнена касаційна скарга.

Разом з тим, із уточненої касаційної скарги не вбачається належного виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26 квітня 2021 року та усунення недоліків касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Таким чином, станом на 21 травня 2021 року, вимоги ухвали Верховного Суду від 26 квітня 2021 року не виконані, оскільки ОСОБА_1 не зазначила постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні, тому касаційну скаргу належить вважати неподаною та повернути заявнику на підставі частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 червня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав, вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв