Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.02.2020 року у справі №376/359/18

Ухвала

23 березня 2020 року

м. Київ

справа № 376/359/2018

провадження № 61-2230св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

особа, яка подала касаційну скаргу, - Житлово-будівельний кооператив "Локомотив-1",позивач - ОСОБА_1,відповідач - ОСОБА_2,розглянувши у порядку письмового провадження заяву Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив-1" про відмову від касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Журби С. О., Писаної Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law10~).

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 19 квітня

2018 року (у складі судді Клочка В. М. ) позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір про спільну діяльність та додаткову угоду № 1 до договору про спільну діяльність від 10 лютого 2014 року, що укладені між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн штрафних санкцій за договором про спільну діяльність та додатковою угодою № 1 до договору про спільну діяльність від 10 лютого 2014 року

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Житлово-будівельний кооператив "Локомотив-1" (далі - ЖБК "Локомотив-1" ( (особа, яка не брала участі у справі)), оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року провадження

у справі за апеляційною скаргою ЖБК "Локомотив-1" на рішення Сквирського районного суду Київської області від 19 квітня 2018 року закрито.

29 січня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ЖБК "Локомотив-1" на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року, в якій заявник просить ухвалу апеляційного суду і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ЖБК "Локомотив-1" на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій.

24 лютого 2020 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

28 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла заява

ЖБК "Локомотив-1" про відмову від касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року на підставі частини 4 статті 398 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності ~law11~).

З метою встановлення дійсного волевиявлення щодо здійснення процесуальних прав Верховний Суд надіслав лист ЖБК "Локомотив-1" про необхідність підтвердження наміру відмовитися від касаційної скарги та закриття провадження у справі.

На вказаний запит Верховного Суду 17 березня 2020 року

ЖБК "Локомотив-1" подав заяву, в якій зазначено про повне усвідомлення наслідків, які виникають у разі відмови від касаційної скарги, та підтвердив свою відмову від поданої ним касаційної скарги.

Відповідно до частини 4 статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

Згідно з частиною 5 статті 398 ЦПК України у разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

З урахуванням того, що заяву про відмову від касаційної скарги подано до закінчення касаційного провадження, воно підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 , частинами 5 та 6 статті 394, 398, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Заяву Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив-1" про відмову

від касаційної скарги задовольнити.

Прийняти відмову Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив-1"

від касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року.

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк