Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.06.2020 року у справі №157/308/19

УХВАЛА

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 157/308/19

провадження № 61-8987ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 травня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просила зобов'язати відповідачів повернути їй двокорпусний плуг вартістю 5 тис. грн, картоплесаджалку вартістю 2 130 грн, картоплекопача вартістю 1 700 грн, одноосний причіп вартістю 16 314 грн та кормозапарник вартістю 1 700 грн, що належить їй на праві особистої власності, а також грошові кошти у сумі 7 тис. грн, які витрачені на придбання механічної косарки.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 13 травня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суди, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, виходили з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема, касових чеків, накладних, інших розрахункових документів, які свідчили б про придбання нею спірного майна.

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 травня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Частиною 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 є стягнення коштів, ціна позову в загальному розмірі становить 7 тис. грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн? 100 = 210 200 грн), а тому справа № 157/308/19 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Крім того, у справі заявлено вимогу немайнового характеру за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Крім того, при визначенні справи малозначною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам Ради Європи необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено в малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 травня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 травня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення коштів відмовити.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов