Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.05.2021 року у справі №759/16090/16

УХВАЛА

17 травня 2021 року

м. Київ

справа № 759/16090/16

провадження № 61-7221ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду у розмірі 21 948,60
грн та моральну шкоду - 100 000,00 грн. Всього просив стягнути з відповідача на свою користь 121 948,60 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року позовні вимоги було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року скасовано в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди та постановлено в цій частині нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 000,00
грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

28 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У пункті 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Справа № 759/16090/16 є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 121 948,60 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2021 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" цього показника на рівні 2
270,00 грн складає 227 000,00 грн (100 х 2 270,00).

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що зазначена справа має для нього виняткове значення, оскільки в результаті ДТП позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, перебував на стаціонарному лікуванні та довгий час на амбулаторному лікуванні, переніс три операції та в подальшому йому встановлена 3-я група інвалідності, змінилось життя, проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме справа має виняткове значення для позивача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями і відповідно не свідчить, що справа має виняткове значення дляОСОБА_1.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат