Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.01.2020 року у справі №398/4413/18
Ухвала КЦС ВП від 23.01.2020 року у справі №398/4413/18

Ухвала

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 398/4413/18

провадження № 61-21748ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Олександрійська міська державна нотаріальна контора,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Головань А. М., Єгорова С. М.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Олександрійська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Позов обґрунтовано тим, що між нею та ОСОБА_2 існує спір про право щодо спадкового майна ОСОБА_2, придбання якого мало місце до їх спільного проживання з померлим, а також майна, придбаного в період спільного проживання та за спільні грошові кошти. Так, за період спільного проживання та за спільні кошти вона з ОСОБА_2 придбали автомобіль "Dacia Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 65 427,00 грн. Частина коштів на придбання автомобілю в сумі 56 822,00
грн була отримана в кредит на підставі кредитного договору з Відкритим акціонерним товариством "Надра" та сплачена в повному обсязі за період спільного проживання. Крім того, до початку спільного проживання з ОСОБА_2, останній 21 червня 2003 року придбав за 9 985,00 грн однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Однак, за час їх спільного проживання вартість квартири значно зросла за рахунок спільних трудових доходів, а саме: було встановлено електричне опалення, зроблений капітальний ремонт квартири, замінено вікна, утеплено квартиру. На момент звернення до суду з даним позовом вартість квартири становить 200 400,00 грн. Після смерті ОСОБА_2 вона звернулася до Олександрійської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом їй було відмовлено, роз'яснено про необхідність звернення до суду для встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем. Вказує на те, що брат її співмешканця - відповідач у справі її права на спадкове майно не визнає, хоча участі у догляді за братом не приймав, медикаменти за час хвороби останнього не купував. Вона особисто за свої кошти провела ритуал поховання ОСОБА_2, а відповідач лише купив костюм для покійного.

Встановлення юридичного факту необхідно для отримання спадкового майна після смерті ОСОБА_2 в першу чергу спадкування за законом.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2019 року позов задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, в період з 2005 року до дня смерті ОСОБА_2, а саме -28 березня 2018 року.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

Апеляційний суд дійшов такого висновку з огляду на те, що суд першої інстанції не врахував всі обставини справи, не надав належної оцінки доказам у справі, зокрема в частині доведення обставин наявності у позивача та спадкодавця взаємних немайнових та майнових прав та обов'язків, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету, а також того, що спадкове майно було набуте та поліпшене за безпосередньої участі ОСОБА_1

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у грудні 2019 року звернулась засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у вищевказаній справі, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року залишено без руху касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 для усунення виявлених недоліків до 13 січня 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали, зокрема запропоновано скаржнику сплатити судовий збір за розгляд касаційної скарги у розмірі 1 409,60 грн.

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме квитанція від 26 грудня 2019 року № 14 про сплату судового збору у розмірі 1 409,60 грн.

Отже недоліки касаційної скарги усунуто, разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до положень частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим, як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2.

Відповідно до довідки КП "Житлогосп" від 06 квітня 2018 року № 99, ОСОБА_2, до своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. На момент його смерті за вищевказаною адресою ніхто більше не був зареєстрований.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 21 червня 2003 року та на автомобіль "Dacia Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав спадкодавцю відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3.

Після відкриття спадщини з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулися позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2, що підтверджується копією спадкової справи.

Державним нотаріусом було роз'яснено позивачу необхідність звернення до суду з метою встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю без реєстрації шлюбу протягом п'яти років до відкриття спадщини.

У зв'язку з викладеним позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 21 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя є шлюб (частина 1 статті 36 СК України).

Разом з тим, відповідно до частин 2 , 4 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Отже, про утворення особами сім'ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини 2 статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності частини 2 статті 3 СК України. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.

Апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, врахувавши, що з пояснень свідків не можливо встановити обставини участі позивача коштами у поліпшенні нерухомого майна, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що формальне перебування ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 1995 року, який розірвано заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2013 року, не є підставою для відмови в задоволенні позову не приймаються судом до уваги, оскільки апеляційним судом зроблено правильний висновок, що дана обставина виключає можливість встановлення факту спільного проживання позивача та ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. При цьому апеляційним судом правильно зазначено, що доводи ОСОБА_1 про те, що фактично її шлюбні відносини з ОСОБА_4 припинились у 1999 році не мають правового значення для вирішення питання у цьому спорі.

Посилання заявника у скарзі на те, що апеляційний суд не врахував наявність у матеріалах справи акту Комунального підприємства "Житлогосп", світлин, договору про надання водопостачання квартири, запрошення на весілля, що підтверджують факт спільного проживання її з ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Оскільки правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 390, пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Олександрійська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик