Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №459/1099/15-ц Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №459/10...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Ухвала

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 459/1099/15-ц

провадження № 61-4011св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання договору поруки припиненим, за касаційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 серпня 2019 року в складі судді Грабовського В. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 січня 2020 року в складі колегії суддів:

Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Курій Н. М.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 24 травня 2007 року № Е/V335 у сумі 86 923,37 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 15 січня 2015 року за курсом 15,77 грн за 1 долар США, становить 1 370 781,48 грн.

У лютому 2016 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов, в якому просила визнати припиненими її зобов'язання за договором поруки 25 травня 2007 року № Е/V335, укладений між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк".

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 02 серпня 2019 року в справі № 459/1099/15-ц первісний позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 24 травня 2007 року № E/V335 у розмірі 82 769,07 доларів США, за курсом 15,77 грн за один долар США; вирішено питання про розподіл судових витрат; відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання договору поруки припиненим.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 січня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 серпня 2019 року - без змін.

28 лютого 2020 року та 05 березня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно, надіслали засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 серпня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 січня 2020 року.

У касаційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції; зупинено виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 серпня 2019 року, до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Вказана справа надійшла до Верховного Суду.

У частині 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ЦПК України.

Відповідно до частини 5 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.

У касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено клопотання про повідомлення про час та дату судового засідання при розгляді даної справи

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 7 ЦПК України.

У частині 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо частині 13 статті 7 ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі "Жук проти України" від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.

Колегія суддів не вбачає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень в даній справі.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною 5 статті 272 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на частину 11 статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.

Керуючись статтями 7, 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суду складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання договору поруки припиненим, за касаційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 серпня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 січня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст