Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.06.2021 року у справі №325/2198/19

Ухвала

Іменем України

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 325/2198/19

провадження № 61-9257ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є.

В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1, поданої представником ОСОБА_2, на ухвалу Приазовського районного судуЗапорізької області від 02 січня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 квітня 2021 року в частині видачі дубліката виконавчого листа у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання, заінтересовані особи - ОСОБА_3, ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал") звернулось до Приазовського районного судуЗапорізької області з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання.

Заяву обґрунтовував тим, що виконавчий лист № 238/1389/14-ц не знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби, оскільки оригінал виконавчого листа втрачений, рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 09 липня 2014 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3, ОСОБА_4 не виконане.

Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 02 січня 2020 року заяву було задоволено, видано ТОВ "Вердикт Капітал" дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 09 липня 2014 року у справі № 238/1389/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Поновленострок пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 238/1389/14-ц.

Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Запорізького апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу.

В апеляційній скарзі вказувалана неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення відмовити в повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 квітня 2021 року ухвалу Приазовського районного судуЗапорізької області від 02 січня 2020 року залишено без змін.

31 травня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Приазовського районного судуЗапорізької області від 02 січня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 квітня 2021 року, у якій просила скасувати оскаржувані рішення.

Підставами для скасування зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 2-2932/11.

Заявник вказує, що суди першої та апеляційної інстанції помилково не застосували до спірних правовідносин статті 22 та 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, що діяла станом на дату набрання законної сили рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 09 липня 2014 року у справі № 238/1389/14-ц), які, на думку заявника, є правовою підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ "Вердикт Капітал" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання.

Крім того, заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, оскільки не з'ясували та не встановили обставини поважності причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання саме з боку первісного кредитора ПАТ "Родовід Банк" з моменту набрання законної сили рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 09 липня 2014 року у справі № 238/1389/14-ц до моменту відступлення права вимоги ТОВ "Вердикт Капітал", у зв'язку з чим суди неправильно застосували до спірних правовідносин статтю 433 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Судами встановлено, що рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 09 липня 2014 року у справі № 238/1389/14-ц позов ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ "Родовід Банк" на ТОВ "Вердикт Капітал" у справі № 238/1389/14-ц за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д098/АК-202.07.2.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до акту про втрату виконавчих документів у результаті перевірки матеріалів кредитної справи № Д098/АК-202.07.2 встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів у справі № 238/1389/14-ц.

Крім того, за даними автоматизованої системи виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відсутні.

Також, судами з'ясовано, що виконавчий документ ПАТ "Родовід Банк" не передавався новому кредитору для звернення його до виконання. На підтвердження відсутності виконавчих листів та у якості підтвердження того, що вказаний виконавчий лист не передавався новому кредитору, заявником надано Акт перевірки матеріалів кредитної справи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідних положень" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, встановивши, що оригінал виконавчого листа № 238/1389/14-ц було втрачено, що підтверджується актом про втрату виконавчих документів у результаті перевірки матеріалів кредитної справи № Д098/АК-202.07.2, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа.

Доводи заявника про те, що вказаний акт не є належним доказом втрати оригіналу виконавчого документа, оскільки судами не досліджено конкретні обставини втрати виконавчого листа зводяться до переоцінки доказів, що за змістом частини 1 статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи касаційним судом.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність оскаржених рішень.

Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі "Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції", пункти 37,38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі "Бруалла Гомесде ла Торре проти Іспанії").

Оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга щодо оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині видачі дубліката виконавчого листа є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданої представником ОСОБА_2, на ухвалу Приазовського районногосуду Запорізької області від 02 січня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 квітня 2021 року в частині видачі дубліката виконавчого листа у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання, заінтересовані особи - ОСОБА_3, ОСОБА_1, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков