Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.06.2020 року у справі №463/4376/18

Ухвала

18 червня 2020 року

м. Київ

справа № 463/4376/18

провадження № 61-8559ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В.,

Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Личаківського районного суду Львівської області від 12 серпня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ
КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним вище позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 22 травня 2007 року ОСОБА_1 отримав від банку кредит у розмірі 4 200 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www. privatbank. ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та належним чином, а саме: надав відповідачеві кредит у розмірі, передбаченому договором, відповідач зобов'язань не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором від 22 травня 2007 року № б/н у розмірі 25 728 грн

16 коп., з якої станом на 21 червня 2018 року: 5 023 грн 07 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 7 309 грн 84 коп. - нараховані проценти за користування кредитом; 1 693 грн 91 коп. - нарахована пеня; 500 грн - штраф (фіксована частина); 201 грн 34 коп. - штраф (процентна складова).

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12 серпня 2019 року позов АТ
КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 22 травня 2007 року в розмірі 5 023 грн 07 коп., що є заборгованістю за тілом кредиту. У задоволенні решти вимог, а саме: вимог про стягнення заборгованості за процентами, пенею та штрафами відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року

апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" залишено без задоволення. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 серпня 2019 року залишено без змін.

27 травня 2020 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку

АТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу (надійшла 02 червня

2020 року) на рішення Личаківського районного суду Київської області

від 12 серпня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 28 квітня 2020 року, в якій, просить скасувати оскаржувані судові

рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

АТ КБ "ПриватБанк" у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено те, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

У вказаній справі ціна позову становить 25 728 грн 16 коп. і станом

на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (2 102 грн? 100 = 210 200 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до наведених приписів ЦПК України.

Посилання особи, яка подала касаційну скаргу, на випадки, передбачені підпунктами "а ", "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, є необґрунтованими.

Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено з урахуванням, зокрема того, що вирішення спору у цій справі здійснювалось у відповідності з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, АТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною 4 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Личаківського районного суду Львівської області від 12 серпня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович