Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.02.2021 року у справі №204/822/20

Ухвала

18 лютого 2021року

м. Київ

справа № 204/822/20

провадження № 61-1857ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на своє утримання у розмірі 2 000 грн щомісяця до досягнення сином 3-х річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 10 червня 2020 року позов задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_3, аліменти на утримання його дружини ОСОБА_2 у розмірі 1 000 грн щомісячно до досягнення сином трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 10 червня 2020 року залишено без змін.

02 лютого 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу у цивільній справі № 204/822/20 на рішення Красногвардійського районного суду м.

Дніпропетровська від 10 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у статті 390 ЦПК України.

Безпосередньо в касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, із посиланням на отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду 09 січня 2021 року.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї документів дають підстави для висновку, що строк на касаційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 204/822/20.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа "Зубац проти Хорватії", № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Леваж Престасьон Сервіс" проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шамоян проти Вірменії".

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків крім випадків, якщо

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів.

Отже, справа, на судові рішення у яких подана касаційна скарга, є малозначною в силу закону.

Заявник посилався на те, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи.

Разом із тим ОСОБА_1 не зазначає, які саме обставини та в якій іншій справі він позбавлений можливості спростувати.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги категорію справи та предмет позову, значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Сама по собі незгода відповідача із судовими рішеннями не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; відповідач реалізував своє право на апеляційний перегляд справи; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, статтею 390, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року в справі № 204/822/20.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта