Ухвала

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа №369/382/17

провадження №61-23615св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг", публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову апеляційного суду Київської області від 15 березня 2018 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (далі -

ТОВ "Естейт Селлінг"), публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору

від 29 травня 2006 року, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" і

ОСОБА_2, останній отримав кредитні кошти в сумі 27 000 доларів США на умовах, визначених договором, строком на 4 роки. Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено договором іпотеки, укладеним того ж дня між банком і ОСОБА_2, за умовами якого в іпотеку банку передано належну позичальнику квартири АДРЕСА_1.

Вказана квартира є спільним майном подружжя, позивач ОСОБА_1, яка зареєстрована в даній квартирі, згоди на укладення договору іпотеки не надавала.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки. На підставі вказаного судового рішення 31 серпня 2016 року між ПАТ "КБ "Приватбанк" та ТОВ "Естейт Селлінг" був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого ПАТ "КБ "Приватбанк" передав у власність покупцю ТОВ "Естейт Селлінг" вказану квартиру, а покупець прийняв у власність нерухоме майно та сплатив продавцю кошти у розмірі 654 029 грн.

Позивачі вказували, що вказаний договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", яким тимчасово заборонено відчужувати без згоди власника нерухоме майно, яке є предметом іпотеки і виступає як забезпечення зобов'язання за споживчим кредитом, який був наданий в іноземній валюті.

Крім того, в порушення вимог статті 38 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель також не повідомив іпотекодавця про продаж предмета іпотеки, чим порушив його право на переважне право придбати предмет іпотеки.

Ураховуючи наведене, посилаючись на вимоги частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України, Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", позивачі просили визнати недійсним договір купівлі-продажу іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1, укладений

31 серпня 2016 року між ПАТ "КБ "Приватбанк" та ТОВ "Естейт Селлінг".

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 05 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", на спірні правовідносини не поширюється, оскільки позивачами не доведено, що вони використовують спірну квартиру як місце свого постійного проживання, а також що у позичальника ОСОБА_2 у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Постановою апеляційного суду Київської області від 15 березня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу іпотечного майна, а саме квартири АДРЕСА_1, укладений 31 серпня 2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг". Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги позивачів про визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу квартири

від 31 серпня 2016 року, як такого, що суперечить вимогам діючого законодавства, у зв'язку із наявністю мораторію на примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника), знайшли своє підтвердження і підлягають до задоволення на підставі частини 1 статті 203, статті 215 ЦК України.

Апеляційний суд також дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу квартири з підстав недотримання банком положень статті 38 Закону України "Про іпотеку", оскільки позивач ОСОБА_2 не надав доказів порушення його прав, а саме, що він мав намір придбати спірну квартиру і вжив для цього заходів, а також, що він мав необхідний обсяг коштів для погашення боргу.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року, ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що кредитор правомірно задовольнив кредиторські вимоги шляхом укладення оспорюваного договору на основі іпотечного застереження, оскільки норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не містять прямої заборони на позасудове врегулювання встановлене статтею 36 Закону України "Про іпотеку". Письмове застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, яке міститься в іпотечному договорі засвідчує згоду власника та свідчить про його волевиявлення на реалізацію предмета іпотеки.

Касаційна скарга також містить посилання на те, що суд не звернув увагу на юрисдикцію даного спору та визнав недійсною угоду, укладену між юридичними особами.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи, що ПАТ КБ "ПриватБанк" оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, дану справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг", публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову апеляційного суду Київської області від 15 березня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

С.

Ю. Мартєв

В. В. Пророк

І. М. Фаловська