Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.06.2021 року у справі №461/1500/20

Ухвала

14 червня 2021 року

м. Київ

справа № 461/1500/20

провадження № 61-8573ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М.

Ю., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Ідея Банк", яка підписана представником Заставною Ольгою Василівною, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Ідея Банк" про визнання частини кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Ідея Банк " (далі - АТ "Ідея Банк") засобами поштового зв'язку 20 травня 2021 року подало до Верховного суду касаційну скаргу, яка підписана представником Заставною О. В., на рішення Галицького районного суду м.

Львова від 07 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року.

У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, АТ "Ідея Банк" просить поновити строк на касаційне оскарження. Щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження зазначає, що копію постанови апеляційного суду товариство отримало 23 квітня 2021року. На підтвердження вказаних обставин особою, яка подала касаційну скаргу, надано конверт, який адресований апеляційним судом АТ "Ідея Банк" зі штрихкодовим ідентифікатором № 7900824379528.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

У частині 2 статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений із поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Касаційна скарга містить передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19,27 грудня 2018 року у справі № 695/3474/17,01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 та у справі № 496/3134/19, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України).

Крім того, у клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, АТ "Ідея Банк" просить зупинити виконання рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду до закінчення її перегляду у касаційному порядку. Клопотання мотивоване тим, що на сьогодні Закон України "Про виконавче провадження" не визначає строку? на добровільне виконання судового рішення після відкриття виконавчого провадження, що унеможливлює відповідно практичне застосування частини 8 статті 394 ЦПК України після відкриття виконавчого провадження, оскільки до вирішення Верховним Судом питання зупинення виконання рішення суду, таке може бути вже виконане через вжитті до АТ "Ідея Банк" виконавцем заходи примусового виконання рішення суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 394 ЦПК України за наявності заяви особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.

Частиною 1 статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Тлумачення частини 8 статті 394, статті 436 ЦПК України свідчить, що клопотання про зупинення виконання рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення його дію.

У задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду необхідно відмовити, оскільки заявник не навів обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення. Ураховуючи вищенаведене, на підставі частини 8 статті 394, статті 436 ЦПК України, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити акціонерному товариству "Ідея Банк" строк на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року.

Відкрити касаційне провадження у справі № 461/1500/20.

Витребувати з Галицького районного суду м. Львова цивільну справу № 461/1500/20 за позовом акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Ідея Банк" про визнання частини кредитного договору недійсним.

У задоволенні клопотання акціонерного товариства "Ідея Банк" про зупинення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2021 рокувідмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 16 липня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов