Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.03.2021 року у справі №650/340/20

Ухвала

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 650/340/20

провадження № 61-4160ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державної казначейської служби України, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, правонаступником якого є Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої бездіяльністю державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Великоолександрівський РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), в якому просив стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на свою користь

20 000 грн у відшкодування моральної шкоди та 8 038,14 грн - матеріальної шкоди, завданої бездіяльністю державного виконавця.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області

від 06 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України, шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_1 3
000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю Великоолександрівського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.

11 березня 2021 року засобами поштового зв'язку Великоолександрівський РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Одеса) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бериславського районного суду Херсонської області

від 06 жовтня 2020 року у частині задоволених позовних вимог

та постанову Херсонського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року

і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що оскаржену постанову суду апеляційної інстанції було отримано 22 лютого 2021 року,

що підтверджується копією поштового конверту Херсонського апеляційного суду.

Оскільки причина пропуску цього процесуального строку є поважною,

строк на касаційне оскарження на підставі частини другої

статті 390 Цивільного процесуального кодексуУкраїни підлягає поновленню.

Відповідно до частини 3 статті3 ЦПК України провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як "суду права", процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 28 038,14 грн, тобто суму, яка станом

на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Отже, справа, на судові рішення в якій подано касаційну скаргу, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям передбачуваності та правової визначеності.

Заявник вважає, що наявний випадок, передбачений підпунктом б

пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, а тому судові рішення

у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Посилається на те, що Великоолександрівський РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи № 540/2172/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.

Судом касаційної інстанції враховано, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/2172/19 набрало законної сили

16 січня 2021 року, а отже обставини, встановлені судами у цій справі,

не можуть вплинути на результат вирішення адміністративного позову ОСОБА_1 у справі № 540/2172/19.

Верховним Судом взято до уваги категорію справи, ціну

та предмет позову, розмір стягнутого судами попередніх інстанцій відшкодування, а також значення справи для сторін і суспільства,

та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України.

Незгода заявника із оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки Великоолександрівським РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подано касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами 6 , 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити Великоолександрівському районному відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) строк на касаційне оскарження судового рішення.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на рішення Бериславського районного суду Херсонської області

від 06 жовтня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду

від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Одеса), Державної казначейської служби України, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, правонаступником якого є Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої бездіяльністю державного виконавця, - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович