Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.09.2021 року у справі №335/6450/20

Ухвала

17 вересня 2021рок

м. Київ

справа № 335/6450/20

провадження № 61-14297ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави Україна, в особі Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України, про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2 312,00 грн та моральної шкоди у розмірі 255 000,00 грн, що у сумі складає 257 312,00 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору віднесено на рахунок Держави.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 липня 2021 року апеляційні скарги Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби України залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2021 року по цій справі змінено, збільшено розмір відшкодування на користь ОСОБА_1 моральної шкоди з 20 000,00
грн до 50 000,00 грн.

У іншій частині оскаржуване судове рішення залишено без змін.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 липня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасуватиоскаржувані судові рішення в частинах відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

За правилом пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270,00 грн.

Предметом спору в цій справі є вимоги майнового характеру - стягнення матеріальної та моральної шкоди у сумі 257 312,00 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн? 250=567 500 грн).

Отже, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Крім того, виходячи із приписів частини 4 статті 274 ЦПК України, ця справа не входить до переліку тих справ, які підлягають обов'язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Верховний Суд врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, заявник не обґрунтував виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Наведене узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Azyukovska v. Ukraine" (рішення від 09 жовтня 2018 року "Азюковська проти України").

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець