Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.11.2020 року у справі №201/10874/15

Ухвала

Іменем України

18 листопада 2020року

м. Київ

справа № 201/10874/15

провадження № 61-16902ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" (далі - ПАТ "КБ "Актив-Банк") до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на майно шляхом набуття права власності на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року ПАТ "КБ "Актив-Банк" звернулося до суду з указаним позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, в якому просило у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 0305/02 від 05 березня 2008 року у розмірі 417 726,37 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності ПАТ "КБ "Актив-Банк".

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року, позов ПАТ КБ "Актив-Банк" задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 05 березня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Литвиненко І. В. за реєстровим номером 477, - нерухоме майно нежитлового призначення, а саме: літ. Е-2 - фізкультурно-оздоровчий комплекс, загальною площею 549,6 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, ринковою вартістю 3 212 000
грн, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом набуття на нього права власності за ПАТ КБ "Актив-Банк" в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0305/02, укладеним від 05 березня 2008 року між ВАТ КБ "Актив-Банк" та ОСОБА_2, в розмірі 417 726,37 дол. США (що за курсом НБУ еквівалентно 8 959 733 грн 54 коп. ), в тому числі: 197 355,14 дол. США (за курсом НБУ станом на 16 червня 2015 року еквівалентно 4 233
032 грн 90 коп. ) - сума простроченої заборгованості за кредитом; 220 371,23 дол. США (за курсом НБУ станом на 16 червня 2015 року еквівалентно 4 726 700 грн 64 коп. ) - сума заборгованості за простроченими процентами за кредитом.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року визнано неподаною та повернуто заявникові.

У березні 2018 року ОСОБА_3, який не є учасником справи, не брав участі у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 26 липня 2016 року без змін.

У квітні 2019 року ОСОБА_3, який не є учасником справи, звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року.

Постановою Верховного Суду від 29 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 26 липня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року - без змін.

У листопаді 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року, здана до поштового відділення зв'язку 12 листопада 2020 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого частиною 1 статті 390 ЦПК України.

У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що на протязі усього часу розгляду справи її інтереси в судових інстанціях представляли представники, з матеріалами справи вона не знайомилася, в судових засіданнях присутня не була.

Крім того, посилається на те, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року необхідно відмовити з огляду на наступне.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 3 статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися настаттями 260, 394 ЦПК України процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 жовтня 2016 року.

Крім того, у червні 2017 року ОСОБА_1 зверталась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року, яку ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявникові, що свідчить про обізнаність заявника про розгляд справи № 201/10874/15 у суді апеляційної інстанції.

Посилання заявника на те, що вона не мала можливості вчасно звернутись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у зв'язку із запровадженням на території України карантину, не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" карантин на усій території України установлено з 12 березня 2020 року.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Виключні випадки, передбачені частиною 3 статті 394 ЦПК України, для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 26 липня 2016 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року заявником у касаційній скарзі не зазначені.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Таким чином, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана після спливу одного року з дня постановлення ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року, тому у відкритті касаційного провадження в справі № 201/10874/15 слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на майно шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов