Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.11.2020 року у справі №1528/222/2012

УХВАЛА

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 1528/222/2012

провадження № 61-14579 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Одеське обласне управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", яка підписана адвокатом Поплавською Оленою Вадимівною на ухвалу Тарутинського районного суду Одеського області від 29 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року за заявою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк", до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року АТ "Державний ощадний банк України", в особі філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк") звернулось до суду з заявою, в якій просило видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 1528/222/2012 на виконання рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 06 вересня 2012 року; визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред'явлення виконавчого документа до виконання; поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі № 1528/222/2012.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 29 січня 2020 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2020 рокуу задоволенні заяви представника АТ "Ощадбанк" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що стягувачем АТ "Ощадбанк" не надано доказів того, що оригінал виконавчого документу було втрачено, не наведено обґрунтованих обставин втрати оригіналу виконавчого листа, не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання та не зазначено жодної поважної причини необхідності видачі дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а видача його дублікату може призвести до подвійного стягнення. Також, суд зазначав що стягувач АТ "Ощадбанк" зобов'язаний сумлінно користуватись усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

01 жовтня 2020 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Державний ощадний банк України", яка підписана адвокатом Поплавською О. В. з пропуском строку на касаційне провадження на ухвалу Тарутинського районного суду Одеського області від 29 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року, в якій просить скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Частиною 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Одеський апеляційний суд прийняв постанову 19 серпня 2020 року, повний текст якої було виготовлено в той же день та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі 21 серпня 2020 року, тобто останній день оскарження припадав на 21 вересня 2020 року (з урахуванням вихідних днів), а зі скаргою АТ "Державний ощадний банк України" звернулось 01 жовтня 2020 року (засобами поштового зв'язку).

Скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції отримано 01 жовтня 2020 року, на підтвердження вказаного надає копію супровідного листа апеляційного суду з штампом товариства підприємство.

Враховуючи те, що вказані скаржником обставини підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

Касаційна скарга мотивована тим, що саме звернення банку до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа уже є підтвердженням того, що рішення суду першої інстанції не виконано, що свідчить про факт невиконання боржниками своїх зобов'язань. Також, зазначає, що втрата виконавчого документу не залежала від дії або волі заявника та банк одним чином не міг вплинути чи проконтролювати передачу оригіналу виконавчого листа з одного відділу державної виконавчої служби до іншого.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України на ухвалу Тарутинського районного суду Одеського області від 29 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання зазначена у пункті 24 частини 1 статті 353 ЦПК України та, виходячи з положень пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, не підлягає касаційному оскарженню. Ухвала суду першої інстанції про відмову в поновленні строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання не передбачена в переліку ухвал, визначених в частині 1 статті 353 ЦПК України, та в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки оскаржуване судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання слід відмовити.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України" на ухвалу Тарутинського районного суду Одеського області від 29 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року в частині видачі дублікату виконавчого листа слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що на виконання заочного рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 06 вересня 2012 року по цивільній справі № 1528/222/2012 за позовною заявою ПАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, Банку було видано оригінали виконавчих листів про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 290 374 гривні 55 копійок, судових витрат - 2
752 гривні 27 копійок.

В своїй заяві про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документа, представник заявника зазначив, що вказаний документ був виданий судом та отриманий банком, однак втрачений при поштовій пересилці між відділами ДВС.

25 грудня 2015 року за вх. № 36921 від Святошинського ВДВС РУЮ у м. Києві отримано інформаційний лист, з якого вбачається, що станом на 04 грудня 2015 року на виконанні у відділі не перебуває виконавче провадження, за яким боржником є ОСОБА_2, а стягувачем - АТ "Ощадбанк". Крім того, перевіркою ЄДРВП було встановлено, що виконавче провадження за № 47415947, де боржником є ОСОБА_2, а стягувачем - АТ "Ощадбанк" перебуває на виконанні у ВДВС Тарутинського РУЮ, виконавець Носаль Р. М. .

З листа Тарутинського РВДВС ГТУЮ в Одеській області від 27 листопада 2019 року №44-12/10672 вбачається, що у відділі перебувало на виконанні ВП № 39715645 за виконавчим документом № 1528/222/2012 про стягнення 293 126 гривень 82 копійки з ОСОБА_2, яке було відкрите 02 вересня 2013 року. Державним виконавцем 25 червня 2014 року виконавче провадження направлено за належністю до Святошинського ВДВС на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження". Станом на 27 листопада 2019 року зазначений виконавчий лист до відділу не надходив.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Відповідно до статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази згідно вимог ст.ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частинами 1, 2, 3, 4 статті 12 ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Умовою для видачі дубліката виконавчого документу є звернення стягувача із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання та у разі доведеності втрати його оригіналу.

Разом з тим, звернувшись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявник - АТ "Ощадбанк" не надав суду жодного належного та достатнього доказу втрати отриманого оригіналу виконавчого документа, не надав доказів того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист - не виконано; не довів, що не проведено стягнення з боржника за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати; не надав доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив, що питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для видачі дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 1528/222/2012, на виконання рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 06 вересня 2012 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованості за кредитним договором, визнання поважною причину пропуску строку, який надається для пред'явлення виконавчого документа до виконання та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що заявником до своєї заяви не було надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що виконавчий лист у цивільній справі № 1528/222/2012, на виконання рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 06 вересня 2012 року, було втрачено. Матеріали справи не містять доказів втрати оригіналу виконавчого листа. Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

Водночас за змістом частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги спростовані в постанові апеляційного суду та надано їм правову оцінку, а тому касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Посилання у касаційній скарзі на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 є безпідставними, оскільки наведений як приклад неоднакового застосування норм матеріального права, та постановлений за інших встановлених судами фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За правилом статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України", в особі філії - Одеське обласне управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", строк на касаційне оскарження ухвали Тарутинського районного суду Одеського області від 29 січня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Одеське обласне управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", яка підписана адвокатом Поплавською Оленою Вадимівною на ухвалу Тарутинського районного суду Одеського області від 29 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року за заявою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк", до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров