Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.11.2019 року у справі №487/5478/18

Ухвала

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 487/5478/18

провадження № 61-19483ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просили стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 68 046 грн, моральну шкоду в розмірі 100 000 грн, судові витрати в розмірі 3 500
грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2019 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 68 046 грн, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000
грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Заводського районного суду м.

Миколаєва від 18 червня 2019 року змінено. Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 26
962,70 грн, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 61 600 грн. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 2 365 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, у якій скаржники, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржене судове рішення скасувати ізалишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою

в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються

й на стадію касаційного провадження.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено, що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1
921 грн.

Ціна позову у даній справі становить 168 046 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн * 100 =

= 192 100 грн), а тому справа є малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 260 389 394 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков