Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.07.2021 року у справі №457/1304/20

Ухвала

16 липня 2021 року

м. Київ

справа № 457/1304/20

провадження № 61-10612ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Лисовець Тетяна Василівна, на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області, у складі судді Марчука В. І.,

від 02 листопада 2020 року про забезпечення позову та постанову Львівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Шандри М. М., Бойко С. М., Копняк С.

М., від 26 травня 2021 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, а також грошові кошти в межах суми позову у розмірі 8 102 190,35
грн, у тому числі, такі, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_1 і знаходяться у нього чи інших осіб до моменту вирішення спору у даній справі.

Заяву ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що заявлений позов потребує забезпечення, зважаючи на значний розмір позовних вимог, а також дії відповідача, який розпочав терміново вивозити все майно з орендованих приміщень, що у майбутньому може утруднити виконання рішення суду щодо стягнення грошових коштів через відсутність будь-яких активів у боржника.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 02 листопада 2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, грошові кошти, що належить ОСОБА_1 в межах суми позову у розмірі 8 102 190,35 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 02 листопада 2020 року залишено без змін.

24 червня 2021 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Лисовець Т. В. подала касаційну скаргу на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 02 листопада 2020 року про забезпечення позову та постанову Львівського апеляційного суду

від 26 травня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Вважає, що позов ОСОБА_2 у розглядуваній справі є завідомо безпідставним.

Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина 4 статті 394 ЦПК України).

Ухвала суду про забезпечення позову не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Між сторонами виник спір про стягнення грошових коштів в розмірі 8 102 190,35
грн.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 18 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_2 посилалась на те, що існує велика ймовірність вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження рухомого, нерухомого майна, а також грошових коштів з метою уникнення виконання майбутнього рішення суду.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши, що між сторонами виник спір, який за своїм характером є майновим, з урахуванням обставин конкретної справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що не застосування заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Оцінка законності, обґрунтованості та доведеності позовних вимог при вирішенні питання про забезпечення позову не здійснюється.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, при цьому ОСОБА_1 не позбавлений права за наявності передбачених законом підстав (глава 10 розділу І ЦПК України) ініціювати перед судом питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, скасування заходів забезпечення позову, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 02 листопада 2020 року про забезпечення позову та постанову Львівського апеляційного суду

від 26 травня 2021 року є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні питання про забезпечення позову є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Лисовець Тетяна Василівна, на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 02 листопада 2020 року про забезпечення позову та постанову Львівського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у справі № 457/1304/20.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта