Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.09.2018 року у справі №359/6113/17

Ухвала

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 359/6113/17

провадження № 61-9784ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В.

М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2019 року, постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 74 818,25 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Київенерго" безпідставно отримані кошти в розмірі 74 818,25 грн.

Стягнуто з держави України на користь ПАТ "Київенерго" судовий збір у сумі 1
600,00 грн.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року залишено без змін.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою та просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ПАТ "Київенерго".

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2019 року у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2019 року залишено без змін.

У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2019 року, постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у цій справі становить 74 818,25 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не містить обставин, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Підстав, передбачених статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначено.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19 389 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2019 року, постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко