Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 19.05.2020 року у справі №753/9637/14

УХВАЛА14 травня 2020 рокум. Київсправа № 753/9637/14провадження № 61-7890ск20Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2018 року та від 27 січня 2020 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа - ОСОБА_3, про визнання договору відновлювальної кредитної лінії та іпотечного договору недійсними,ВСТАНОВИВ:Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулося до Дарницького районного суду м.
Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулись до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання договору відновлювальної кредитної лінії та іпотечного договору недійсними.Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року, позов ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - належну на праві власності ОСОБА_1 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 54,20 кв м, оцінену в сумі 758 100 грн, яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Харківської районної державної адміністрації м. Києва від 03 лютого 1997 року, згідно з розпорядженням (наказом) від 29 січня 1997 року за № 12596 та зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації м. Києва 11 березня 1997 року у реєстрову книгу № 3600, та договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Ткач О. А. 25 липня 1997 року за реєстровим № 1-2336 та зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації м. Києва 24 листопада 1997 року, записаного у реєстрову книгу № 3600, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором № 6205 від 15 липня 2008 року, укладеним між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1, для задоволення вимог ПАТ "Державний ощадний банк України", що виникли на підставі договору відновлювальної кредитної лінії № 2667 від 15 липня 2008 року, в загальній сумі 719 437 грн 57 коп., шляхом проведення прилюдних торгів згідно Законів України "
Про виконавче провадження" та "
Про іпотеку". Вирішено питання про розподіл судових витрат.У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовлено.Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 04 червня 2015 року, на підставі частини
3 статті
394 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 04 червня 2015 року, на підставі пункту
3 частини
2 статті
394 ЦПК України.13 травня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2018 року та від 27 січня 2020 року.В касаційній скарзі ОСОБА_1 просила суд касаційної інстанції ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2018 року та від 27 січня 2020 року скасувати, ухвалити рішення про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою 12 грудня 2019 року, та за наслідками розгляду касаційної скарги скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення не передаючи справу на новий розгляд.Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 13 травня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.
Відповідно до частини
1 ,
3 статті
419 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ЦПК України не передбачено оскарження у касаційному порядку рішень суду касаційної інстанції.Відповідно до пункту
1 частини
2 статті
394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Враховуючи наведене, оскільки чинним
ЦПК України не передбачено право касаційного оскарження до Верховного Суду судових рішень, ухвалених Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2018 року та від 27 січня 2020 року необхідно відмовити.З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей
390 та
392 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись пунктом
1 частини
2 статті
394 ЦПК України,УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2018 року та від 27 січня 2020 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа - ОСОБА_3, про визнання договору відновлювальної кредитної лінії та іпотечного договору недійсними.Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді С. Ю. БурлаковВ. М. КоротунМ. Є. Червинська