Ухвала

18 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 712/8344/16-ц

провадження № 61-16085св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - Черкаський обласний державний нотаріальний архів,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", яка підписана представником ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2017 року у складі суддів: Карпенко О. В., Бабенка В. М., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду із позовом до Черкаського обласного державного нотаріального архіву, третя особа: ОСОБА_2 про визнання безпідставною відмову нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 грудня 2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси ухвалено рішення, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором про іпотечний кредит № CSIPGI0000004807 від 02 квітня 2008 року в розмірі 40 553,33 дол. США еквівалентно 324 008,94 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № CSIPGI0000004807 від 02 квітня 2008 року, а саме: квартиру загальною площею 57,00 кв. м., житловою площею 29,9 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 Встановлено спосіб реалізації - шляхом продажу квартири ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

З вказаним рішенням суду, зазначає позивач, він звернувся до Черкаського обласного державного нотаріального архіву для отримання дублікату договору дарування, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, та посвідченого Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 18 березня 1995 року, реєстраційний № 2-1225.

ПАТ КБ "Приватбанк" вказує, що 25 квітня 2016 року Черкаським обласним державним нотаріальним архівом позивачеві було відмовлено у вчиненні дій по видачі дублікату договору дарування квартири, посвідченого Другою Черкаською державною нотаріальною конторою від 18 березня 1995 року, реєстраційний № 2-1225.

Підставою відмови слугує виключний перелік дій, передбачений Законом України "Про нотаріат", а саме те, що отримання дублікату договору дарування можливе лише стороною вказаного правочину.

Зазначаючи, що для продажу квартири позивачу необхідні правовстановлюючі документи, без яких він не може укласти договори купівлі-продажу та посилаючись на протиправність дій Черкаського обласного державного нотаріального архіву, які полягають у безпідставній відмові відповідача надати ПАТ КБ "ПриватБанк" дублікат договору дарування квартири за АДРЕСА_1 від 18 березня 1995 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідченого Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 18 березня 1995 року, реєстраційний № 2-1225, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси із зазначеним позовом та просило постановити судове рішення, яким визнати незаконною та протиправною відмову Черкаського обласного державного нотаріального архіву від 25 квітня 2016 року у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язати Черкаський обласний державний нотаріальний архів видати ПАТ КБ "ПриватБанк" дублікат договору дарування квартири за АДРЕСА_1 від 18 березня 1995 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 18 березня 1995 року, реєстраційний № 2-1225.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2017 року в задоволені позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що заочне рішення Придніпровського районного суду м.

Черкаси від 24 грудня 2012 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення скасоване, а справа призначена до розгляду. Тому рішення суду на яке посилається позивач як на акт застосування законодавства, згідно якого банку надані необхідний обсяг повноважень щодо продажу квартири, яка перебуває в іпотеці, скасоване. У зв'язку із чим суд зробив висновок, що станом на момент розгляду даного спору, у банка-іпотекодержателя відсутні повноваження на продаж майна, що є предметом іпотеки на підставі рішення суду в зв'язку із його скасуванням.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2017 року заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2017 року скасоване. Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення), та роз'яснено позивачу належне йому право звернутися за вирішенням позову в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала мотивована тим, що позивачем фактично оскаржуються протиправні дії відповідача, які полягають у відмові Черкаського державного нотаріального архіву у наданні ПАТ КБ "ПриватБанк" дублікату правовстановлюючого документу, а саме договору дарування квартири за АДРЕСА_1 від 18 березня 1995 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідченого Другою Черкаською державною нотаріальною конторою 18 березня 1995 року, реєстраційний № 2-1225, цей спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У червні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2017 року, у якій просить скасувати оскаржене рішення і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що юрисдикція адміністративних судів поширюється виключно на публічно-правові спори. Проте у цій справі позивач просить визнати безпідставною відмову нотаріуса у видачі дубліката правовстановлюючого документа та зобов'язати вчинити дії. Тому цей спір відноситься до юрисдикції загальних судів та має розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року справа призначена до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Європейський суд з прав людини вказав, що термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом". У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Суд повторює, що у деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначено законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (SOKURENKO AND STRYGUN v. UKRAINE, № 29458/04 та № 29465/04, § 23,24,27, ЄСПЛ, від 20 липня 2006 року).

З урахуванням того, що ПАТ КБ "ПриватБанк" оскаржує ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2017 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу № 712/8344/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до Черкаського обласного державного нотаріального архіву, третя особа - ОСОБА_2, про визнання безпідставною відмову нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документа та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2017 року, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат

В. П. Курило