Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.03.2018 року у справі №202/1546/17

Ухвала

Іменем України

7 березня 2018 року

м. Київ

справа № 202/1546/17

провадження № 61-8006 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 листопада 2017 року у складі судді Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2017 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом ПАТ КБ "ПриватБанк".

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2017 року.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 листопада 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за аналогічною апеляційною скаргою ОСОБА_4

27 листопада 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга, подана представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 листопада 2017 року.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2017 року вищевказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 4 січня 2018 року.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

У лютому 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану касаційну скаргу передано Верховному Суду.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог вказаної ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2017 року заявником до Верховного Суду надіслано клопотання про усунення недоліків та надано копії скарги разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також додано копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції завірену належним чином.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправомірно оцінив ситуацію та дійшов неправильного висновку щодо недобросовісності здійснення заявником своїх процесуальних обов'язків.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з наступних підстав.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач (пункт 3 частини 5 статті 394 ЦПК України).

Разом із тим, як зазначено у пункті 5 частини 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Із матеріалів касаційного провадження, а також оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 297 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо є ухвала про відмову в задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Постановляючи ухвалу від 7 листопада 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2017 року, апеляційний суд правильно виходив із наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 297 ЦПК України 2004 року, оскільки вже є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї ж особи.

Доводи касаційної скарги заявника про те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята із порушенням норм процесуального права, адже в апеляційній скарзі заявником було зазначено, що подається вона удруге, оскільки копію ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2017 року про залишення без руху він не отримував та не міг усунути її вимоги, не заслуговують на увагу, так як застосування пункту 3 частини 4 статті 297 ЦПК України 2004 року передбачено незалежно від підстав та причин відмови у відкритті апеляційного провадження уперше.

Посилання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 у касаційній скарзі на те, щоапеляційний суд обмежив право на судовий захист ОСОБА_5 є помилковими, оскільки апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі, діяв відповідно до норм чинного на час постановлення оскаржуваної ухвали ЦПК України 2004 року.

Наведені в касаційній скарзі доводи представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про те, що апеляційним судом не було досліджено всіх обставин справи, є безпідставними та не впливають на правильність висновків апеляційного суду щодо застосування норм процесуального права.

Оскільки зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість скарги, а отже відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Керуючись частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394, підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 листопада 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик