Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.05.2020 року у справі №208/7099/18

Ухвала

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 208/7099/18

провадження № 61-7865ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чабаненко Анна Леонідівна на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Координаційно-Диспетчерський центр", про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ужовтні 2018 року АТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ "Координаційно-Диспетчерський центр", про стягнення заборгованості у розмірі 488 553,55 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 листопада 2019 року, залишеним без змін постановоюДніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором від 04 червня 2015 року за послугою "Кредитний ліміт" в розмірі 257 647,22 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 189 980,43 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 46 303,91 грн, заборгованості по комісії в розмірі 3 799,60 грн та пені в розмірі 17 563,28 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У травні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чабаненко А. Л.,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове судове рішення в частині стягнення заборгованості, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості у розмірі 488 553,55
грн.

Отже, справа не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Верховним Судом перевірено, чи мають місце підстави, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, та з урахуванням обставин, на які посилався заявник в касаційній скарзі, зазначених підстав не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чабаненко А. Л., подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чабаненко Анна Леонідівна на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Координаційно-Диспетчерський центр", про стягнення заборгованості, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк