Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.08.2023 року у справі №633/413/18
Постанова КЦС ВП від 09.08.2023 року у справі №633/413/18
Ухвала КЦС ВП від 23.12.2020 року у справі №633/413/18

Ухвала

12 січня 2021 року

м. Київ

справа № 633/413/18

провадження № 61-18118ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А, А., Ткачука О. С.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 04 травня 2016 року № 3621-СГ "Про передачу земельної ділянки у власність"; зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 4,8074 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1075); скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Г. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 червня 2016 року № 29846476.

Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області Анушкевич В. задоволено.

Рішення Печенізького районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову.

Позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 04 травня 2016 року № 3621-СГ "Про передачу земельної ділянки у власність".

Скасовано рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Г. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 червня 2016 року № 29846476.

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 4,8074 га (кадастровий номер undefined).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2020 року визначено суддю-доповідача Петрова Є. В., суддів, які входять до складу колегії: Калараша А. А., Штелик С. П.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року № 3177/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу за касаційним провадженням № 61-18118ск20 призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В. у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., Ткачука О. С.

Касаційна скарга на вищевказані судові рішення надійшла з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року отримано 19 листопада 2020 року, що підтверджується копією супровідного листа Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року щодо направлення копії постанови на адресу скаржника, а також копією конверту із штрих-кодом поштового відправлення.

Відповідно до частини 2 , 3 статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 2 , 3 статті 390 ЦПК України.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити.

Згідно з частиною 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною 8 статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено Частиною 8 статті 394 ЦПК України.

У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на:

порушення норм процесуального права (статей 2, 5 ЦПК України) та неправильне застосування статей 15, 16, 21, 387, 388 ЦК України, без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 29 травня 2019 року по справі № 367/2022/15-ц; порушення норм процесуального права (статей 56, 57, пункту 4 частини 4 статті 185 ЦПК України) та неправильне застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" без врахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі №698/119/18 (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України);

вирішення судом апеляційної інстанції питання про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі (ФГ "ОЛТА-А", ОСОБА_2) (пункт 8 частини 1 статті 411, пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 заявляє клопотання про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини 8 статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Частиною 1 статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами 1 , 3 статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки ОСОБА_1 не навів обґрунтованих доводів щодо необхідності зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її перегляду в касаційному порядку, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Печенізького районного суду Харківської області цивільну справу № 633/413/18 за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов'язання повернути земельну ділянку.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. А. Калараш

О. С. Ткачук