Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.09.2019 року у справі №2-534/16

Ухвала

12 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 2-534/16

провадження № 61-15757св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Служба у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року у складі судді Кізюн Л. І. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І.

М., Заришняк Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року позов задоволено. Визначено місце проживання малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір'ю ОСОБА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 відхилено, рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року залишено без змін.

У травні 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просив скасувати рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.

У березні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом статті 330 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги, особа, яка подала касаційну скаргу має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.

Заяви про приєднання до касаційної скарги в матеріалах справи відсутні.

Частинами 4 , 5 статті 398 ЦПК передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю з підстав, передбачених частиною 4 статті 398 ЦПК України.

Керуючись частинами 4 та 5 статті 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_2 від касаційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року.

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

С. О. Погрібний