Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.09.2018 року у справі №215/3153/17

Ухвала

20 липня 2018 року

м. Київ

справа № 215/3153/17

провадження № 61-40339ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2018 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 24 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості

за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за період з

3 липня 2014 року по 2 березня 2017 року в сумі 8 095 грн 80 коп., інфляційних втрат в сумі 1 570 грн 25 коп., 3% річних в сумі 281 грн 34 коп. та 1 600 грн судового збору.

Рішенням від 24 жовтня 2017 року Тернівський районний суд м. Кривого

ОСОБА_2 області позов задовольнивчастково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

"УЮТ-2011": 8 095 грн 80 коп. заборгованості за послуги з утримання будинку і

споруд та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_1 за період з 3 липня 2014 року

по 2 березня 2017 року; 1 570 грн 25 коп. інфляційних втрат та 1 600 грн сплаченого судового збору, всього 11 266 грн 05 коп.

Апеляційний суд Дніпропетровської області постановою від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім

випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої

практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який

подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей частини 9 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна

заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове

рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом

на 1 січня 2018 року становить 1 762 гривні.

У даній справі ціна позову становить9 947 грн 39 коп., яка станом на 1 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200 грн), тому відповідно до статті 19 ЦПК України справа є малозначною.

В обґрунтування права на касаційне оскарження прийнятих у справі судових рішень ОСОБА_1 посилається на те, що вона має на утриманні двох малолітніх дітей та перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому для неї стягнена сума є значною.

Касаційний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшов висновку,

що обґрунтування, які вона містить, не підтверджують наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. Посилання ОСОБА_1 відхиляються судом, оскільки сам факт перебування на її утриманні двох малолітніх дітей, а заявника - у відпустці по догляду за дитиною, не свідчить про виняткове значення справи для відповідача.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року.

Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, прийняті у малозначній справі, і випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті

389 ЦПК України, нею не доведені, а судом не встановлені, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року та

постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко