Ухвала

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 372/4583/14-ц

провадження № 61-5791зпв18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - прокурор Обухівського району Київської області в інтересах держави

відповідачі: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_1,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області,

розглянув заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року у складі колегії суддів: Мазур Л. М., Завгородньої І.

М., Писаної Т. О., ухвали Апеляційного суду Київської області від 18 січня 2017 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Іванової І. В., Савченка С. І., та рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року у складі судді Мори О. М.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року прокурор Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що під час перевірки прокуратурою Обухівського району Київської області встановлено порушення Козинською селищною радою норм земельного законодавства України та порушення вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" при виділенні спірної земельної ділянки, а саме прийняття рішень неуповноваженим органом - Виконавчим комітетом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, у той час як відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" надання земельних ділянок комунальної власності є виключною компетенцією відповідних рад.

На підставі викладеного просив визнати незаконним та скасувати: рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28 березня 2002 року № 3, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано у приватну власність земельні ділянки площею 0,20 та 0,15 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства; рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28 березня 2002 року № 15/305, яким ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку; рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28 березня 2002 року № 15/304, яким ОСОБА_11 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку; рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29 листопада 2001 року № 123/364, яким ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку площею 0,530 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства; рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29 листопада 2001 року № 123/432, яким ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку; рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29 листопада 2001 року № 123/434, яким ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку площею 0,2780 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства; рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29 листопада 2001 року № 123/435, яким ОСОБА_7 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га, для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку; рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29 листопада 2001 року № 123/433, яким ОСОБА_8 надано у власність земельну ділянку площею 0,2140 га, для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства; рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29 листопада 2001 року № 123/365, яким ОСОБА_9 надано у власність земельну ділянку площею 0,53 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства; рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29 листопада 2001 року № 123/366, яким ОСОБА_10 надано у власність земельну ділянку площею 0,53 га для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого ОСОБА_1, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки від 4 листопада 2002 року № 7543; витребувати на користь територіальної громади смт Козин в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 3,03 га, вартістю 3 202 104 грн, за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, ТІЗ "Сосновий бір - 5", та визнати за територіальною громадою смт Козин в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області право власності на неї.

Справа переглядалась судами неодноразово.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року прокурору Обухівського району Київської області в інтересах держави відмовлено у позові.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, порушень при передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 не встановлено, вимоги щодо визнання за територіальною громадою смт Козин в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області права власності на спірну земельну ділянку є безпідставним та задоволенню не підлягають.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 червня 2015 року у складі судді Березовенко Р. В., у якій ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 липня 2015 року виправлено описку, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії суддів: Юровської Г. В., Леванчука А. О., Мазур Л. М., Нагорняка В. А., Писаної Т. О., касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено, ухвалу судді Апеляційного суду Київської області від 23 червня 2015 року скасовано та справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 27 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов прокурора Обухівського району Київської області задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28 березня 2002 року № 3, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано у приватну власність земельні ділянки площею 0,20 та 0,15 га, для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства.

Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28 березня 2002 року № 15/305, яким ОСОБА_3 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га, для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку.

Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 28 березня 2002 року № 15/304, яким ОСОБА_3 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га, для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку.

Визнано недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки від 04 листопада 2002 року.

Витребувано на користь територіальної громади смт Козин в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,03 га, вартістю 3 202 104 грн, за кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, що розташовані за адресою: Київська область.

Обухівський район, смт Козин, ТІЗ "Сосновий бір - 5".

У іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що на час прийняття оскаржуваних рішень у Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області не було повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, а тому рішення від 28 березня 2002 року про передачу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 земельних ділянок є незаконним та підлягають скасуванню. При цьому на час прийняття рішень 29 листопада 2001 року виконавчий комітет мав делеговані від ради законодавчі повноваження на прийняття оскаржених рішень, що відповідає статті 3 ЗК України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Закропивного О. В.,Черненко В. А., Штелик С. П., касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_12, та касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково, рішення Апеляційного суду Київської області від 27 січня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що прокурор, який бере участь у справі, має обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Апеляційним судом не встановлено, коли довідався або міг довідатись про порушене право державний орган, в інтересах якого пред'явлено позов, а також прокурор, беручи до уваги, що пропуск позовної давності становить більше 10 років. Також апеляційний суд не звернув увагу на те, що пункт 4 частини 1 статті 268 ЦК України, у редакції, чинній на час прийняття оскаржених судових рішень за своєю суттю направлений на захист прав власників та інших осіб від держави і не поширюється на позови прокурора, які пред'являються від імені держави про захист права державної власності незаконними правовими актами органу державної влади. Також апеляційний суд залишив поза увагою те, що позов пред'явлено прокурором в інтересах держави, разом з тим суд першої інстанції витребував земельну ділянку на користь територіальної громади Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, яка одночасно є відповідачем, а не позивачем. Прокурором заявлено вимогу про визнання незаконним рішення виконавчого комітету щодо надання різним особам земельних ділянок, тобто ці рішення органу влади є реалізованими і індивідуальними, апеляційний суд задовольнив частину таких вимог, проте фізичні особи, які отримали ці земельні ділянки, не були залучені до участі у справі як співвідповідачі, що є порушенням їхніх процесуальних прав, оскільки процесуальний статус відповідача і третьої особи є різним і впливає на комплекс прав і обов'язків.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 січня 2017 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Іванової І. В., Савченка С. І., апеляційну скаргу прокурора Київської області відхилено, рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що підстави, визначені позивачем, для позбавлення відповідача ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку не підпадають під дію статтей 387 388 ЦК України, оскільки не відносяться до виключного кола обставин, які можуть слугувати підставою для витребування майна від добросовісного набувача та повернення його колишньому власникові. За наведених обставин у прокурора відсутні правові підстави для витребування спірних земельних ділянок з володіння останнього власника на підставі статтей 387 388 ЦК України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 31 травня 2017 року у складі колегії суддів: Мазур Л. М., Завгородньої І. М., Писаної Т. О., касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилено, рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 січня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інтонацій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

У грудні 2017 року заступник Генерального прокурора України звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 18 січня 2017 року та рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 14 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та витребувано її матеріали з Обухівського районного суду Київської області.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Пунктами 1, 4 частини 1 статті 355 ЦПК України 2004 року передбачено, що підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 360-2 ЦПК України 2004 року, якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Підпунктом 2 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" встановлено, якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Заява заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 18 січня 2017 року та рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року подана з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України 2004 року, а саме неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм частини 2 статті 533 ЦК України та з підстави, зазначеної у пункті 4 частини 1 статті 355 ЦПК України 2004 року, - невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

До заяви про перегляд вказаних судових рішень у цій справі заявником додано копію постанови Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справах №№ 372/3402/14-ц, 372/4581/14-ц, від 22 березня 2017 року у справі № 373/2851/15-ц, від 18 вересня 2013 року провадження № 6-84цс13, постанови Вищого господарського суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 904/10339/16 та від 07 листопада 2017 року у справі № 924/75/16, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року у справі № 127/7285/14-ц та від 11 жовтня 2017 року у справі № 367/2714/16-ц.

Заява Генерального прокурора України відповідно до правил, що діяли на момент її подання, повинна розглядатися на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, тому згідно із підпунктом 2 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись підпунктами 1 і 2 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, статтею 360-2 ЦПК України 2004 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та визнання права власності передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк