Ухвала

06 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 461/519/17

провадження № 61-3010ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 червня 2017 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського відділення № 1 публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання вчинити дії та відшкодування коштів за договором строкового банківського вкладу,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Львівського відділення № 1 публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. та просила зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на затвердження додаткову інформацію про неї, як вкладника, стосовно включення її до загального реєстру вкладників акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк") та зобов'язати Львівське відділення № 1 ПАТ "Дельта Банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати їй кошти в розмірі 3 500,00 дол. США за договором банківського вкладу.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осібнадати на затвердження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно включення її до загального реєстру вкладників АТ "Дельта Банк ", а Львівське відділення № 1 ПАТ "Дельта Банк" в особі Фондугарантування вкладів фізичних осіб- відшкодувати ОСОБА_1 кошти в розмірі 3 500,00 дол. США за її вкладом за договором депозиту, укладеним між нею та ПАТ "Дельта Банк".

Стягнуто солідарно з Львівського відділення № 1 ПАТ "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фондугарантування вкладів фізичних осібна користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 970,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Львівського відділення № 1 ПАТ "Дельта Банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_1 кошти в розмірі 3 500,00 дол. США за її вкладом за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 25 лютого 2015 року № 018-13524-250215, укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1.

В іншій частині рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 червня 2017 року змінено, та викладено другий і третій абзаци його резолютивної частини в наступній редакції:

"Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника ПАТ "Дельта Банк", яка має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 25 лютого 2015 року № 018-13524-250215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

Стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" у користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 962,15 грн".

У лютому 2020 року АТ "Дельта Банк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою нарішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 15 жовтня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 08 січня 2020 року.

Положенням пункту 9 частини 3 статті 2 ЦПК України закріплено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Однак, таке право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним, скаржник зобов'язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.

Так, у положенні частини "с" статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Всі мотивування особи, яка подає касаційну скаргу, вже були предметом розгляду в судах двох інстанцій і не потребують додаткового перегляду.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована у розділі "Загальні положення" частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому суд дослідив та взяв до уваги предмет позову, складність справи, ціну позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, значення справи для сторін і суспільства.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 червня 2017 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського відділення № 1 публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання вчинити дії та відшкодування коштів за договором строкового банківського вкладу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко