Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.06.2018 року у справі №463/1545/17

УХВАЛА

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 463/1545/17

провадження № 61-34529ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно влаштовану прибудову до квартири,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року позов Львівської міської радизадоволено.

Визнано за територіальною громадою м. Львова право власності на самочинно влаштовані прибудови до квартири АДРЕСА_1: коридор (веранда) під літ. "14-9" площею 22,4 кв. м., кухню під літ. "14-10" площею 14,30 кв. м.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

03 травня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) Львівська міська рада оскаржила зазначену постанову в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2018 року касаційну скаргу представника Львівської міської ради Крупника П. В. на постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року повернуто заявнику на підставі пункту 2 частини 4 статті 393 ЦПК України у зв'язку з тим, що касаційну скаргу подано у інший спосіб ніж до суду касаційної інстанції.

19 червня 2018 року (відповідно до відмітки на конверті) Львівська міська рада повторно звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року касаційну скаргу Львівської міської ради повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 393 ЦПК України у зв'язку з тим, що скарга не підписана особою, яка її подала.

07 листопада 2018 року (відповідно до відмітки на конверті) Львівська міська рада втретє направила касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року залишено без руху для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 5 241,78 грн за вказаними в ухвалі реквізитами і надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору; та надано для їх усунення строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Касаційна скарга також залишена без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених пункту 1 частини 4 статті 393 ЦПК України, і підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, наведені скаржником, визнані неповажними.

16 січня 2019 року копію вказаної ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2018 року вручено Львівській міській раді, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки у строк, визначений для усунення недоліків, та станом на 10 квітня 2019 року недоліки касаційної скарги, вказані в ухвалі Верховного Суду, не усунуті, касаційна скарга Львівської міської ради на постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року підлягає поверненню.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати неподаною та повернути заявнику касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно влаштовану прибудову до квартири.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько