Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 14.07.2020 року у справі №2610/19593/2012

Ухвала14 липня 2020 рокум. Київсправа № 2610/19593/2012провадження № 61-9693ск20Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю.В.,розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волошиновича Олега Петровича, на постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Авторгов Андрій Миколайович, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки,ВСТАНОВИВ:Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки задоволено частково.
У рахунок стягнення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 11 липня 2006 року № 28.4/СЖ-061.06.2 у розмірі 814 595,94 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 07 серпня 2012 року еквівалентно 6 511 065,36 грн) звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій відповідним відділом державної виконавчої служби.У задоволенні решти вимог позову відмовлено.Вирішено питання розподілу судових витрат.У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: ПАТ "Родовід Банк", ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Авторгов А. М., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 2610/19593/2012.У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Волошинович О. П. звернувся до суду з клопотанням про зупинення реалізації арештованого майна до розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2020 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Волошиновича О. П. про зупинення реалізації арештованого майна задоволено.Зупинено реалізацію квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на праві власності, яка здійснюється у межах виконавчого провадження № 59642340 з примусового виконання виконавчого листа № 2610/19593/2012, виданого 09 квітня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва до вирішення заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: ПАТ "Родовід Банк", ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Авторгов А. М., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 2610/19593/2012.Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року апеляційну скаргу Державного підприємства "СЕТАМ" задоволено частково.Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Волошиновича О. П. про зупинення реалізації арештованого майна відмовлено.У липні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Волошиновича О. П. на постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2020 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити.Відповідно до частини
3 статті
3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Згідно із частиною
1 ,
2 статті
18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.За заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених частиною
1 ,
2 статті
18 ЦПК України (частина
6 статті
431 ЦПК України).
Відповідно до частини
1 статті
149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частини
1 статті
149 ЦПК України заходів забезпечення позову.Види забезпечення позову визначено у частині
1 статті
150 ЦПК України.Згідно з пунктом
3 частини
1 статті
34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.~law15~ судам роз'яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.Статтею
432 ЦПК України визначено порядок розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Процесуальні питання розгляду скарг на дії державних та приватних виконавців регламентовані розділом VII
ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень".Постанова суду апеляційної інстанції про скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2020 року про зупинення реалізації арештованого майна до розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконаннює законною та обґрунтованою.Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення реалізації арештованого майна до розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, апеляційний суд правильно виходив із того, що у межах розгляду заяви, поданої у порядку статті
432 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, як забезпечення заяви шляхом зупинення реалізації арештованого майна.Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, як забезпечення заяви шляхом зупинення реалізації арештованого майна, оскільки питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.Ураховуючи наведене, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо зупинення реалізації арештованого майна на підставі пункту
3 частини
1 статті
34 Закону України "Про виконавче провадження" у межах розгляду заяви, поданої у порядку статті
432 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 1323/5992/2012 (провадження № 61-18744св19).Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.Відповідно до абзацу 2 частини
2 статті
389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Згідно із частиною
4 статті
394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.Частиною
6 статті
394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
З огляду на зміст оскаржуваного судового рішення та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.Керуючись частиною
4 статті
394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуУХВАЛИВ:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 - адвоката Волошиновича Олега Петровича, на постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Авторгов Андрій Миколайович, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки відмовити.Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.Судді: Р. А. ЛідовецьІ. А. ВоробйоваЮ. В. Черняк