Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.03.2019 року у справі №591/6032/17

Ухвала

14 березня 2019 року

м. Київ

справа № 591/6032/17

провадження № 61-5022ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 02 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 лютого

2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області, старшого уповноваженого в ОВС першого сектору ВБКОЗ в УСБУ в Сумські області ОСОБА_2, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої працівником органу державної влади,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області капітана ОСОБА_2, стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2 750,00 грн та моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн, завданої працівником УСБУ в Сумській області.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вона є власником транспортного засобу "Hyundai Sonata" 2009 року, державний номер НОМЕР_1, яким користувався її син - ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 18:05 год її син рухався по АДРЕСА_1 на вказаному автомобілі та був заблокований декількома автомобілями, з яких вийшли невідомі особи. Серед цих осіб знаходився і відповідач ОСОБА_2, який з невідомих причин умисно розбив лобове скло автомобіля пістолетом, що було зафіксовано реєстратором. Було проведено слідчі дії разом з працівниками прокуратури Харківської області. Після вказаних подій транспортний засіб неможливо було використовувати та 12 жовтня 2016 року замінено лобове скло, вартість якого склала 2 750,00 грн.

Таким чином, протиправними діями оперуповноваженого ОСОБА_2 їй було завдано матеріальну шкоду у розмірі 2 750,00 грн, а також моральну шкоду у розмірі 5
000,00 грн.

Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 02 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано протиправними дії старшого уповноваженого в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумські області ОСОБА_2 в частині розбиття скла автомобіля "Hyundai Sonata" реєстраційний номер

НОМЕР_1, що відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління Служби безпеки України в Сумській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Сумського апеляційного суду від 04 лютого

2019 року апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Сумській області залишено без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду міста Суми від 02 листопада 2018 року в частині визнання протиправними дій старшого уповноваженого в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумські області

ОСОБА_2 в частині розбиття скла автомобіля "Hyundai Sonata", реєстраційний номер НОМЕР_1, що відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1 року, залишено без змін.

05 березня 2019 року через засоби поштового зв'язку Управління Служби безпеки України в Сумській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Зарічного районного суду міста Суми від 02 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року в частині визнання протиправними дій старшого уповноваженого в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумські області ОСОБА_2 щодо розбиття скла автомобіля "Hyundai Sonata" реєстраційний номер НОМЕР_1, що відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ухвалити нове рішення, яким в цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

Предметом позову у справі № 591/6032/17 є визнання протиправними дій старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області капітана ОСОБА_2 та стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2 750,00 грн та моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн, завданої працівником УСБУ в Сумській області.

Справа № 591/6032/17 є незначної складності, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(1 921,00 грн х 100 = 192 100,00 грн), справа є малозначною в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 02 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області, старшого уповноваженого в ОВС першого сектору ВБКОЗ в УСБУ в Сумські області ОСОБА_2, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої працівником органу державної влади.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило