УХВАЛА

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 0417/12398/2012

провадження № 61-18197св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідачі: публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2015 року у складі судді Зосименко С. Г. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "Акцент-Банк"), ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави.

Позовна заява мотивована тим, що 31 березня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 було укладено кредитно-заставний договір № SUK0AK00070026, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 55 908,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 15,96 % на рік з кінцевим терміном повернення 30 березня 2015 року.

Кредит надавався на придбання відповідачем автомобіля FORD, модель Fiesta 1.3, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий комбі-В, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором в заставу банку було передано вищевказаний автомобіль.

Крім того, зобов'язання за вказаним договором були забезпечені порукою у розмірі 10 000,00 грн відповідно до договору поруки укладеного з ПАТ "А-Банк" 20 жовтня 2010 року № 167.

ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 13 липня 2012 року у нього виникла заборгованість у розмірі 90
963,40 грн, яка складається з наступного: 47 783,79 грн - заборгованості за кредитом, 25 914,50 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом, 1 633,28 грн - заборгованості за комісією за користування кредитом, 11 062,14

грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 250,00 грн - штраф (фіксована частина), 4 319,69 грн - штраф (процентна складова).

У зв'язку з наведеним позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 31 березня 2008 року № SUK0AK00070026 в сумі 90 963,40
грн витребувати у відповідача ОСОБА_4 та передати в заклад шляхом вилучення ПАТ
КБ "Приватбанк" предмет застави: автомобіль FORD, модель Fiesta 1.3, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий комбі-В, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, звернути стягнення на цей предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "Приватбанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 10
000,00 грн.

Рішенням Індустріального районного суду від 03 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави відмовлено. Провадження у частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості закрито.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надані докази повідомлення ОСОБА_4 про намір звернути стягнення на заставне майно та вимогу щодо погашення кредитної заборгованості, дані про реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, дані про письмове повідомлення всіх обяжувачів та боржника про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання з викладенням про це повної інформації, що передбачено статтею 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Крім того, провадження у справі у частині позовних вимог до ПАТ "Акцент-Банк" підлягає закриттю, оскільки розгляд цих вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2016 року рішення Індустріального районного суду від 03 вересня 2015 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у позові.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що підстави для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави згідно зі статтями 590, 592 ЦК України відсутні у зв'язку з їх необґрунтованістю. Вимога позивача про передачу йому в заклад предмета застави безпідставна, оскільки фактично заставлений автомобіль перебуває в закладі банку.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суддів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що позивачем неодноразово направлялися відповідачу повідомлення про наявність простроченої заборгованості з вимогою її погасити. Позивач надав суду докази щодо наявності кредитної заборгованості, а відповідач не спростував докази, надані банком, щодо цього факту. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права звернутися до суду.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність обставин настання події дефолту, згідно яких можливе звернення стягнення на предметі застави.

Крім того, судами безпідставно закрито провадження у частині позовних вимог до ПАТ "Акцент-Банк", оскільки зміст спірних правовідносин та суб'єктний склад учасників цих правовідносин підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18 квітня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

За правилами частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Частиною 1 статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Оскільки у цій справі ПАТ КБ "ПриватБанк" оскаржує судові рішення у частині позовних вимог до ПАТ "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, справу слід передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2015 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2016 року передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіВ. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. М. Сімоненко С. П.

Штелик