Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.11.2018 року у справі №643/14790/17

Ухвала

01 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 643/14790/17

провадження № 61-44339ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" про тлумачення та визнання окремих положень договору недійсними, зняття заборони на відчуження,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ "АВТО ПРОСТО", в якому просила розтлумачити та визнати недійсними статтю 5 укладеної між сторонами справи Угоди від 29 червня 2010 року № 319296 та пункти 2.1,2.2,2.3 статті 2 у Додатку № 2 до цієї угоди, зняти заборону на відчуження автомобіля легкового CHERY, моделі QQ шасі № НОМЕР_2, держаний знак НОМЕР_1.

У позовній заяві ОСОБА_1 посилалася на те, що на виконання зазначеної угоди 19 квітня 2013 року ПАТ "ХАРКІВ-АВТО" отримало від ТОВ "АВТО ПРОСТО" кошти за автомобіль марки "CHERY", моделі QQ 2012 року випуску у розмірі 61 900,00 грн, який був їй переданий. Вважаючи пункти 2.1,2.2,2.3 статті 2 у Додатку № 2 до Угоди від 29 червня 2010 року № 319296 несправедливими, просила задовольнити позов.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

13 вересня 2018 року (відповідно до відмітки на поштовому конверті) ОСОБА_1 направила касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору в даній справі є тлумачення та визнання недійсними окремих положень договору, зняття заборони на відчуження автомобіля.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Також ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Касаційна скарга містить посилання на те, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1, оскільки вона є пенсіонерам та сплачує щомісячно відповідачу значні суми. Однак обставин, які б підтверджували, що справа має виняткове значення для позивача зазначене не наведено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" про тлумачення та визнання окремих положень договору недійсними, зняття заборони на відчуження.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько