Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.07.2020 року у справі №161/5271/19

Ухвала

Іменем України

07 липня 2020 року

м. Київ

справа № 161/5271/19-ц

провадження № 61-9051 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 14 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 31 жовтня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано об'єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2

та ОСОБА_1 наступне майно: шафа двох дверна - 3 000 грн, стіл кухонний та чотири стільці - 1 000 грн, газова плита "Гефест" - 3 000 грн., морозильна камера "Сіменс" - 3 000 грн, дитячий диван - 3 000, дитяче ліжко - 700 грн, дитяча коляска - 3 000 грн, праска - 500 грн, міксер - 200 грн, гладильна дошка - 300
грн, дві люстри - 1 000 грн., п'ять упаковок ламінату - 4 000 грн, ванна - 1 800
грн, умивальник з тумбою - 1 300 грн, унітаз - 800 грн, чотири міжкімнатних дверей - 12 000 грн, два металопластикові вікна - 2 800 грн, загальною вартістю 41 400 (сорок одна тисяча чотириста) грн.

Проведено поділ спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Виділено у власність ОСОБА_2, наступне майно: шафа двох дверна -

3 000 грн, стіл кухонний та чотири стільці - 1 000 грн, газова плита "Гефест" -

3 000 грн, морозильна камера "Сіменс" - 3 000 грн, загальною вартістю

10 000 (десять тисяч) грн.

Виділено у власність ОСОБА_1, наступне майно: дитячий диван - 3 000 грн, дитяче ліжко - 700 грн, дитяча коляска - 3 000 грн, праска - 500 грн, міксер - 200 грн, гладильна дошка - 300 грн, дві люстри - 1 000 грн, п'ять упаковок ламінату - 4
000 грн, ванна - 1 800 грн, умивальник з тумбою - 1 300 грн, унітаз - 800 грн, чотири міжкімнатних дверей - 12 000 грн, два металопластикові вікна - 2 800 грн, загальною вартістю 31400 (тридцять одна тисяча чотириста) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2-10 700 (десять тисяч

сімсот) грн грошової компенсації за відступ від рівності у частках у спільному майні подружжя.

У решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного судового рішення у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого

2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2019 року у справі

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Постановою Волинського апеляційного суду від 14 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого

2020 року залишено без змін.

У червні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись

на порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги у відкритті касаційного провадження

у справі слід відмовити.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до скарги матеріалів убачається,

що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням

чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору

на власний розсуд (частина 3 статті 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, безспірно встановивши, що 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 отримав повний текст заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2019 року, що ним не заперечується, а заява про перегляд такого судового рішення подана 19 грудня 2019 року, тобто із пропуском встановленого строку на його перегляд, дійшов обґрунтованого висновку про залишення без розгляду його заяви про перегляд заочного рішення. При цьому поважних причин для поновлення процесуального строку заявник не надав

і не заначив про них в апеляційній скарзі.

Крім того, частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами

не допускається.

Посилання касаційної скарги про те, що нормами ЦПК України

не передбаченого залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення у зв'язку з пропуском строку на подачу такої заяви є безпідставними.

У частині 1 та 2 статті 126 ЦПК України зазначено, що право

на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених частині 1 та 2 статті 126 ЦПК України.

Отже доводи касаційної скарги ОСОБА_1 ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним

і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами 1 , 4 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду

від 14 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник