Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.05.2019 року у справі №336/5472/17

Ухвала

10 червня 2019 року

м. Київ

справа № 336/5472/17

провадження № 61-7938ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Запоріжсталь", третя особа Запорізька обласна організація профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України, про визнання незаконним наказу про звільнення, зміну формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги, належного при звільненні заробітку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, яка не відповідала вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема не надано належних доказів сплати судового збору, а також із пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень неповажними, касаційну скаргу залишено без руху для усунення виявлених недоліків строком до 06 червня 2019 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.

Також цією ухвалою заявника повідомлено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 3 356,55 грн.

Також, до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію оскаржуваного судового рішення його представник отримав або 16 або 17 березня 2019 року, оскільки був довіреною особою кандидата у Президенти України ОСОБА_2 у територіальному виборчому округу № 79 і протягом березня-квітня 2019 року знаходився на засіданнях окружної виборчої комісії. Крім того, конверт із копією повного тесту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримав не представник ОСОБА_1, а його бабуся ОСОБА_3, яка передала вказаний конверт представнику через деякий час.

Наведені заявником у клопотанні підстави поновлення процесуального строку на касаційне оскарження не свідчать про поважність причин пропуску такого строку та не підтверджені належними доказами.

Як вбачається із інформації на сайті ПАТ "Укрпошта" за ідентифікаційним номером № НОМЕР_1, кореспонденція з апеляційного суду вручена особисто адресату 07 березня 2019 року.

Заявником не наведено підстав, які перешкоджали йому звернутися до суду із касаційною скаргою у передбачений законом строк.

Твердження заявника у клопотанні про те, що дата вручення поштової кореспонденції, яка зазначена на сайті ПАТ "Укрпошта" не завжди відповідає дійсності, є безпідставним, оскільки нічим не підтвердженні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 "Пономарьов проти України" зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Враховуючи те, що заявником не наведено обставин на підтвердження поважності причин пропущення строку на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 393 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 393 ЦПК України.

Пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник не навів поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Запоріжсталь", третя особа Запорізька обласна організація профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України, про визнання незаконним наказу про звільнення, зміну формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги, належного при звільненні заробітку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак