Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.09.2018 року у справі №319/20/18

Ухвала

30 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 319/20/18

провадження № 61-42602ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 30 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з відповідача заборгованість із сплати аліментів у розмірі 23 852,13
грн, пеню у розмірі 7 174,30 грн, яка утворилась у зв'язку із невиконанням рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 вересня 2008 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на її утримання, як дружини.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 7 174,30 грн.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 162,97 грн судового збору.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30 липня 2018 року рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2018 року в частині відмови у задоволенні позову залишено без змін.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 30 липня 2018 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Пунктом 1 частини 2 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у цій справі становить 31 026,43 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не містить обставин, визначених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 22 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 30 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із сплати аліментів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв