Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.06.2019 року у справі №638/14609/17

Ухвала

06 червня 2019 року

м. Київ

справа № 638/14609/17

провадження № 61-10606ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного медичного університету (структурний підрозділ - державне підприємство "Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань") про встановлення факту та зобов'язання вчинити певну дію,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського національного медичного університету (структурний підрозділ - державне підприємство "Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань" (далі - ДП "Харківський НДІ гігієни праці та профзахворювань") про встановлення факту та зобов'язання вчинити певну дію.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 січня 2019 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у травні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована у розділі "Загальні положення" частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому суд дослідив та взяв до уваги предмет позову, складність справи, ціну позову, яка не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, значення справи для сторін і суспільства.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначені.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судове рішення, яке оскаржується, прийняте у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного медичного університету (структурний підрозділ - державне підприємство "Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань") про встановлення факту та зобов'язання вчинити певну дію.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв